19 жовтня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті апостола Фоми

Апостол Фома був родом з міста Панеади, що знаходилося в Галілеї (північній частині Палестини). Коли він почув проповідь Іісуса Христа і пішов слідом за Ним, Господь обрав його в число дванадцяти Апостолів.

Після воскресіння Христового Апостоли сповіщали Фомі, що Господь воскрес. Однак Фома сказав, що не повірить їм, допоки не побачить Христа на власні очі і не доторкнеться до Його ран.

Через вісім днів після воскресіння Господь явився Своїм учням. Він сказав Фомі доторкнутися до його рук та ребер. Коли Фома це зробив, то вигукнув: «Господь мій і Бог мій». Ця подія визначна і свідчить про те, що Господь воскрес у тому ж тілі, в якому прийняв смерть на хресті.

Після Зішестя Святого Духа на Апостолів Фомі випав жереб йти з проповіддю Євангелія в Індію. Під Індією древні письменники розуміли всі багаті південно-азійські країни. Апостол відправився туди з деяким купцем Аваном, видавши себе за архітектора.

Аван же за повелінням Індійського царя Гундафора шукав в Палестині вмілого будівничого для будівництва царського палацу.

По дорозі Фома з Аваном в деякому місті потрапили на бенкет з нагоди одруження дочки царя. Тут Апостола вдарив по обличчю виночерпій, бо Фома не веселився. Тоді Фома побажав виночерпію, щоб Господь відплатив йому за це і щоб пес тягнув ту руку, яка вдарила його. Так і сталося.

В той же день виночерпія вбив лев. Його праву руку на бенкет приволік чорний пес і кинув перед гостями. Всі присутні сильно злякалися, а про Фому доповіли царю. Після бенкету цар попросив Апостола благословити його дочку та її чоловіка. Фома ж наставив молодят зберігати невинність і покинув палац.

Після цього їм явився Господь і сказав дотримуватися того, що заповідав Апостол. Цар довідався, що молодята вирішили зберігати невинність, розлютився на Фому і наказав схопити його. Однак Фома в цей час вже плив морем.

Коли Апостол прибув до Гундафора, той вручив йому багато золота і показав місце для будівництва палацу. Фома ж узяв золото і роздав його бідним. Через два роки цар поцікавився, чи готовий палац. Фома відповів, що залишилося спорудити лише дах. Тоді цар прислав Фомі ще багато золота.

Апостол знову роздав його бідним і продовжував навертати до істинної віри язичників. Невдовзі цар покликав Фому і повелів показати йому палац. Апостол же сказав царю, що на за життя палац він не зможе побачити, а лише тоді, коли перейде у вічність. Цар розлютився і наказав ув’язнити Фому та Авана, щоб пізніше обох убити.

Раптом помер брат Гундафора. Ангел Божий взяв його душу в Царство Небесне і показував їй там різні обителі. Один з палаців дуже сподобався душі і вона захотіла перебувати у ньому. Але Ангел сказав, що ця обитель належить її брату. Тоді душа стала просити дозволу повернутися на землю, аби купити її у брата.

Ангел повернув душу в тіло, і брат Гундафора ожив. Він став просити царя віддати йому палац у Царстві Небесному. Однак цар не погодився і сказав, що в них є архітектор, який може спорудити і йому такий самий палац. Після цього Гундафор випустив Фому та Авана з темниці і прийняв Святе Хрещення.

На третій день після Успіння Богородиці Апостол Фома був перенесений Ангелом на місце Її погребіння. Він дуже сумував, що не прибув вчасно. І Апостоли вирішили відкрили гробницю Пресвятої Діви. Коли вони це зробили, то Богородиці там не знайшли. Так відкрилося, що Матір Божа воскресла і була взята з тілом на Небеса.

В Каламідській країні Фома навернув до Христа Мигдонію, дружину царського улюбленця, а через неї і Тертіану – дружину царя Муздія. Ці жінки відмовилися від співжиття зі своїми чоловіками. За це цар піддав Фому катуванням. Апостола ставили на розжарене залізо, кидали в сильно розпалену піч, але це не заподіяло йому шкоди.

Потім Фому повели на поклоніння ідолу Сонця, але ідол розтанув як віск. Багато людей тоді увірувало в Христа, а серед них і син царя Азан.

Після цього цар наказав воїнам вбити Фому списами. Коли вони вели Апостола на місце страти, то за ними йшли слідом син царя Азан та деякий чоловік Сіфор. По дорозі Фома посвятив Сіфора в священика, а Азана в диякона. Після цього Апостол Христовий був убитий. Сіфор і Азан погребли його тіло.

Через деякий час один із синів царя став біснуватим. Муздій пішов на місце погребіння Апостола, взяв звідти землі і прив’язав її з молитвою до шиї сина. Від цього син зцілився, і цар увірував в Христа. Разом з ним навернулося до Христа і безліч народу. На місці ж погребіння Апостола звершилося багато чудес в славу Істинного Бога. Амінь.

Добавить комментарий