8 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті святого Димитрія Солунського

Святий Димитрій був сином Солунського воєводи. Його батьки були таємними християнами. Вони навчили свого сина істинної віри та потай хрестили.

У дорослому віці Димитрій осиротів. Коли цар Максиміан дізнався про кончину Солунського воєводи, то покликав до себе його сина. Він призначив Димитрія правителем усієї Солунської області і повелів йому знищити в Солуні усіх християн. Димитрій же натомість став проповідувати Христа і багатьох навернув до істинної віри. Невдовзі цар довідався про це і сильно розлютився.

Коли Максиміан повертався з війни проти сарматів, то прибув в Солунь і призвав до себе Димитрія. Святий доручив своє багатство вірному слузі Луппу, аби той роздав його бідним, і представ перед царем. Він безстрашно сповідав християнську віру, за що був ув’язнений в темниці.

В цей час Максиміан влаштував ігри. Він любив дивитися, як його улюблений борець Лій нещадно вбиває своїх противників. Для боротьби був влаштований високий поміст, під яким були розміщені списи. На ці списи Лій скидав борців, які з ним змагалися. При цьому християн силою примушували вступати в боротьбу з Лієм.

Один юнак, на ім’я Нестор, захотів перемогти Лія. Він пішов до свого наставника Димитрія в темницю за благословінням та молитвами. Димитрій благословив Нестора і передрік йому, що він переможе Лія, а сам прийме мученицький вінець. Так і сталося. Нестор кинув нечестивця на списи, і він загинув. Максиміан засмутився через смерть Лія і наказав стратити Нестора. А потім, коли дізнався, що Димитрій благословив Нестора на битву, то повелів вбити і його.

Вранці 26 жовтня до Димитрія в темницю прийшли воїни і проштрикнули його списами. Це сталося приблизно в 306 році. Християни потай взяли та поховали тіло святого. Слуга Димитрія Лупп забрав ризу святого, змочену кров’ю, в яку омочив і перстень. Від цієї ризи та персня багато хворих отримало зцілення. Максиміан довідався про це та повелів відрубати Луппу голову.

Згодом над гробом Димитрія спорудили невелику церкву. Тут по молитвах великомученика звершувалося багато чудес. Так, один вельможа Леонтій отримав зцілення від невиліковної хвороби. Після цього він побудував в ім’я великомученика Димитрія великий храм. Під час його спорудження були знайдені нетлінні мощі святого, з яких витікало миро. Безліч болящих отримали зцілення через помазання цим миром.

Якось в храмі сталася пожежа. Від неї сильно пошкодилася сінь над мощами святого. Архієпископ Євсевій задумав перелити на неї срібний трон, що знаходився у храмі. Однак великомученик явився доброчесному пресвітеру Димитрію і повелів передати архієпископу, щоб той не переливав трону.

Пресвітер одразу повідомив про це Євсевія, але той не зважав на його слова. Так було тричі, і зрештою архієпископ вирішив не чіпати трону. В цей час прийшов чоловік на ім’я Міна і пожертвував багато срібла. Після цього й інші жителі міста принесли пожертви, і була зроблена гарна сінь.

Святий Димитрій був охоронцем Солуні. Так, коли на місто напало100-тисячне військо аварів (народ, що жив на Дону біля Каспійського моря), він чудесно захистив його. Коли вороги кинулися на міські стіни, Димитрій явився у вигляді воїна і скинув першого неприятеля, що забрався на стіну. За ним впало багато інших. Тоді вороги з жахом відступили, але не покинули свого наміру.

Під час облоги один доброчесний житель міста на ім’я Іллюстрій бачив наступне видіння. Два світлих юнака зайшли в церкву, підійшли до гробу Димитрія і стали розмовляти з ним. Вони сказали Димитрію, що Владика повелів йому йти до Нього, бо Він хоче віддати місто ворогам. Коли святий почув це, то став плакати і молити Бога помилувати Солунь.

Іллюстрій повідав про це мешканцям міста, і вони зі сльозами просили у Господа милості. На сьомий же день облоги вороги несподівано стали тікати. Потім дехто з ворогів повернувся і розповів, що на них раптом кинулося величезне військо, яке очолював сяючий муж, одягнений в біле вбрання.

Коли вороги відступили, в Солуні почався голод. Святий Димитрій врятував місто і від цієї біди. Він являвся на кораблях з пшеницею і повелівав мореплавцям плисти в Солунь.

Святий Димитрій також звільняв полонених з рук невірних. Так, одного разу варвари забрали в свою землю двох дівиць, що вміли гарно вишивати. Варварський князь повелів дівицям зобразити на полотні Димитрія і у разі непокори погрожував їм смертю. Дівиці знали, що князь хоче поглумитися над зображенням, але зі страху стали його вишивати.

Напередодні дня пам’яті великомученика дівиці закінчили свою роботу. Вони стали плакати і просити святого Димитрія простити їх. Коли вони заснули над вишитим зображенням, великомученик Димитрій переніс їх разом з їхньою роботою назад у Солунь і поставив біля своїх мощей в храмі під час Всеношної. Тоді дівиці разом з народом прославили за таке велике чудо Бога, Якому і від нас нехай буде слава і поклоніння вовіки.

Добавить комментарий