9 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті святого мученика Нестора

Коли цар Максиміан, на прізвисько Геркул, прибув в Солунь, то ув’язнив за сповідування християнської віри міського воєводу Димитрія. Після цього нечестивець став забавлятися видовищами.

Посеред міста за його наказом зробили високий і широкий поміст для проведення змагань з боротьби. Під помостом були встромлені в землю списи та інші гострі знаряддя. Вони були призначені для того, щоб переможець скидав на них свого противника, який би гинув тяжкою смертю.

У Максиміана був улюблений борець на ім’я Лій. Цар похвалявся ним і називав його нездоланним. Саме для Лія і був влаштований поміст, аби він міг проливати людську кров, що дуже розважало Максиміана.

Лій був вандалом, він мав високий зріст, голос його нагадував левиний рев, а зовнішній вигляд – звіра. Його сила була вражаючою, оскільки в ньому перебували біси. Він погубив багато сильних та мужніх чоловіків. Християн же насильно примушували вступати в боротьбу з Лієм, і вони гинули на списах. Дивитися на таке кроваве видовище збирався солунський народ, серед якого було немало християн.

Один юнак, на ім’я Нестор, що проживав в Солуні, вирішив вступити в єдиноборство з Лієм. Він був християнином і захотів перемогти Лія, аби припинилося пролиття крові невинних людей. Нестор пішов в темницю до свого наставника Димитрія, розказав йому про свій намір і попросив його молитов.

Димитрій благословив юнака і передрік йому перемогу над велетнем та смерть за Істинного Бога. Після цього Нестор явився на місце змагань, зняв верхній одяг і голосно сказав, що хоче вступити в боротьбу з Лієм.

Максиміан здивувався і сказав Нестору, що він молодий і невисокого зросту, а Лію немає нікого рівного під сонцем. Нестор же відповів, що хоча він і малий та немічний, але сила Христова нездоланна, і він хоче боротися з Лієм в Ім’я Христа. Цар почув, що Нестор сповідує християнську віру, і розгнівався.

Він одразу повелів юнаку йти на поміст і думав, що Нестор буде убитий так само, як інші християни. Юнак піднявся на поміст, перехрестився і вигукнув: «Боже Димитрія, допоможи мені!». Після цього він вступив у боротьбу з велетнем, схопив його і кинув на списи. Там гордий нечестивець ганебно загинув. Жителі Солуні, особливо християни, голосно прославили Бога.

Максиміан, що похвалявся своїм борцем, пішов з соромом та скорботою в свої палати. Він сильно розлютився і повелів убити Нестора та його наставника святого Димитрія. Нестору відсікли голову мечем, а Димитрія прокололи списами, бо цар бажав йому такої смерті, якою загинув Лій.

Але смерть праведників і грішників різна. Кончина грішників – страшна і люта, а праведників – чесна перед очима Божими. Лій пішов на вічні муки, а святі Нестор та Димитрій упокоїлися в Царстві Небесному і славлять Бога вовіки. Амінь.

Добавить комментарий