12 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті мучеників Зіновія та Зіновії

Святі Зіновій та Зіновія, рідні брат і сестра, були родом з міста Еги Кілікійської країни, що розташовувалася в південно-східній частині Малої Азії. Ще в дитинстві вони втратили батьків, що були благочестивими людьми.

Дітям дістався великий спадок, який вони швидко роздали бідним. Брат з сестрою проводили непорочне і праведне життя та служили Господу. Бог наділив Зіновія даром зцілювати недуги. І кожний болящий, до якого святий торкався своїми руками, чудесно одужував.

Також Зіновій відганяв від людей бісів, утішав скорботних, допомагав тим, хто перебуває в біді. За такі Божественні дарування та доброчесне життя Зіновія поставили єпископом міста Ег.
Якось звернулася по допомогу до святого жінка з Антиохії, у якої на грудях була невиліковна болячка.

Стан цієї жінки все погіршувався, і лікарі їй не могли допомогти. Зіновій доторкнувся до ураженого місця, перехрестив його, і жінка одразу одужала. Потім до святого прийшла з такою самою недугою інша жінка – дружина начальника Індіса, що не вірила в Істинного Бога. Але святий зцілив і її. Тоді ця жінка разом зі своєю сім’єю увірувала в Христа і прийняла Святе Хрещення.

В той час нечестивий імператор Діоклетіан послав в Кілікійську країну князя Лісія, аби він мучив та вбивав християн. Першими в Егах постраждали за Христа три юнака: Клавдій, Астерій і Неон. Після різних катувань вони були прибиті до хреста. Потім Лісій взявся за єпископа Зіновія.

Він повелів воїнам схопити святого та привести до нього. Коли Зіновій представ перед Лісієм, той сказав йому обрати або життя, якщо він поклониться язичницьким богам, або смерть, якщо відмовиться це зробити.

Єпископ відповів, що вважає за краще перетерпіти тимчасові муки і жити в Царстві Небесному з Богом, аніж відректися від Христа і вічно страждати в пеклі. Після цих слів святого повісили оголеним на хресті і нещадно били.

Свята Зіновія довідалася про страждання брата і прибула на місце його катування. Тут вона повідомила мучителю, що хоче постраждати за Христа так само, як її брат, і прийняти з ним мученицький вінець.

Тоді Лісій сказав їй, щоб вона не соромила себе, адже її оголять перед катуванням, і принесла жертву богам, бо інакше зазнає тяжких мук. Зіновія ж відповіла, що їй більше соромно бути нагою душевно, аніж тілесно, і що вона не страшиться рук катів.

Після цього мученицю оголили та нещадно били. Потім за наказом мучителя святих положили на залізному одрі, під яким розвели вогонь. Однак Господь зберіг своїх угодників, і це катування не заподіяло їм шкоди.

Тоді брата з сестрою кинули в киплячий котел, але вони і там не постраждали. Мученики перебували в котлі нібито в прохолодній воді і молилися Богу. Після цього Зіновія та Зіновію повели за місто, аби відрубати їм голови.

Святі раділи смертному вироку і на місці страти принесли молитву Богу. Тут почувся Голос з Небес, що кликав мучеників у вічний покій. Після цього святих обезглавили.

Скінчалися страстотерпці 30 жовтня 285 р. Їхні чесні тіла до ночі лежали під відкритим небом. Вночі ж пресвітер Гермоген забрав останки святих і поклав їх разом в одному гробі. Тепер святі Зіновій та Зіновія у Царстві Небесному славлять Єдиного Бога вовіки. Амінь.

Добавить комментарий