19 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті святителя Германа Казанського

Святий Герман народився на початку XVI ст. в місті Стариці Тверської губернії і був названий Григорієм. Його батько, Феодор Афанасійович Полєв, був потомком Смоленських князів. Хлопчик виховувався в страху Божому та благочесті.

З юного віку він звик дотримуватися посту та перебувати в молитві. Отрок старанно відвідував Богослужіння і займався читанням Божественних книг. Також він уникав шумних дитячих ігор та полюбляв на самоті розмишляти про сенс людського життя та Божий Промисел.

Григорій настільки віддавався подвигам посту, що ледве залишався живим. Це сильно непокоїло його батьків, і вони просили сина послабити піст. Однак він не зважав на їхні вмовляння.
У 25-річному віці Григорій з благословіння батьків поступив у Волокаламський монастир і прийняв постриг.  При цьому він був названий Германом.

Згодом в обителі був пострижений і батько святого з ім’ям Філофей. В цей час у Волокаламському монастирі подвизалися святі архієпископ Казанський Гурій та блаженний Максим Грек.

Подвижницьке життя Германа було взірцем для інших монахів. Святий старанно виконував чернечі послухи, вивчав Святе Письмо, відвідував Богослужіння, переписував Богослужбові книги.

Згодом Герман був зведений в сан архімандрита і поставлений настоятелем Старицького монастиря. Він дбав як про зовнішній благоустрій обителі, так і про внутрішню красу її братії.

Через два з половиною роки святий Герман передав начальство над монастирем монаху Іову (згодом Патріарху Московському), а сам повернувся у Волокаламський монастир для молитовних подвигів у відокремленій келії.

В 1553 р. святий Герман разом з батьком був викликаний на Собор в Москву. На цьому Соборі була засуджена єресь Матвея Башкіна, який заперечував віру у Святу Трійцю та Святі Таїнства, і вирішено відправити єретика для напоумлення до Германа у Волокаламську обитель.

В той час була захоплена Іоанном Васильовичем Грозним Казань. Архієпископом Казанським був поставлений святий Гурій – ігумен Волокаламської обителі. Святий же Герман був призначений настоятелем майбутнього монастиря в місті Свіяжську Казанської губернії на річці Свіязі. Він прибув сюди в 1555 р. і ревно взявся за будівництво.

В новоствореній обителі були звнедені Нікольський храм з високою дзвіницею, а також храм в честь Успіння Божої Матері.

Святий Герман проповідував Слово Боже магометанам та язичникам і навертав їх до істинної віри. Він однаково з любов’ю приймав і віруючих, і невіруючих, що приходили до нього за порадою чи благословінням.

Святий ставився до усіх з турботою і усім допомагав. Сам же проводив строге подвижницьке життя, проживав в тісній келії і старався не користуватися допомогою інших. З монахів своєї обителі він обирав проповідників істинної віри, для яких сам був взірцем.

Архієпископ Гурій мав братську любов до Германа і доручив йому управління усіма церквами Свіязької області. В таких трудах Герман провів понад вісім років.

5 грудня 1563 р. святитель Гурій відійшов до Господа. Його наступником став святий Герман. Він був зведений в сан архієпископа Казанського та Свіязького 12 березня 1564 р. Багато зусиль святий Герман доклав для поширення Православ’я в казанському краї. За його сприяння був споруджений Іоаннівський Казанський монастир.

На архієрейській кафедрі святий пробув близько двох років. В 1566 р. митрополит Московський Афанасій залишив управління Церквою, і архієпископ Герман був викликаний в Москву. Цар Іоанн Грозний всупереч волі Германа хотів звести його на митрополичий престол.

В цей час цар сильно змінився на гірше. Він оточив себе опричниками, які кривдили народ. Святий не міг терпіти таких злодіянь і викрив царя. Іоанн Грозний вийшов від святителя похмурим. Опричники скористалися нагодою і стали підбурювати царя проти святого Германа. Іоанн послухався опричників і не став зводити на митрополичий престол святого.

Святителя Германа не відпустили назад в Казань на його кафедру, і він перебував в ув’язненні. 6 листопада 1567 р. святитель помер. Вважають, що його вбили опричники. Тіло святого було поховане при церкві святого Миколая.

Коли перебудовували цю церкву, то були знайдені мощі Германа. 25 вересня 1592 р. вони були принесені в Свіязький монастир. Коли мощі внесли в Успенський храм, весь монастир наповнився пахощами. Від святих мощей святителя звершилося багато чудес.

Добавить комментарий