22 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті мучениці Феоктисти

Свята Феоктіста подвизалася на пустинному острові Парос, що в Егейському морі. Колись на цьому острові проживали люди і був храм в честь Пресвятої Богородиці. Потім Парос запустів, і на ньому розвелося багато звірів.

Якось на цей острів прибули мисливці для полювання на кіз та оленів. Вони розійшлися у різні сторони шукати здобич. Один богобоязний і простий мисливець натрапив на запустілий храм. Він увійшов всередину і почав молитись.

Тут він побачив в землі невелике заглиблення, в якому було намочене насіння соняшника. Мисливець подумав, що на острові живе подвижник, який приготував собі цю їжу. Після молитви чоловік повернувся до своїх товаришів.

Через декілька днів після вдалого полювання мисливці готувалися відплисти додому. Згаданий же чоловік пішов у храм, щоб помолитися Пресвятій Діві. Тут під час молитви він помітив за павутиною праворуч від Престолу якусь істоту. Це була жінка. Вона попросила мисливця не підходити близько і дати їй одяг, бо у неї самої одягу не було.

Коли жінка одяглася, то мисливець побачив її і злякався. Вона була схожою на мерця: шкіра її пристала до кісток, очі запали, обличчя почорніло. Жінка ледве могла говорити. Мисливець впав на землю і попросив у неї благословіння. Вона ж стала молитися так тихо, що не було чути слів молитви. Після цього подвижниця відкрила мисливцю своє життя.

Звали жінку Феоктістою. Народилася вона на острові Лезвія, що в Егейському морі, і рано осиротіла. Родичі віддали її в жіночий монастир, де вона прийняла чернецтво. На Пасху, коли Феоктісті було 18 років, вона пішла в одне поселення до своєї сестри.

Вночі на ті краї напали араби і забрали в полон багатьох місцевих жителів, а разом з ними і юну монахиню. По дорозі завойовники пристали до острова Пароса і з полоненими висадилися на берег. Тут Феоктісті з Божою допомогою вдалося втекти.

Її довго наздоганяли, але вона безупинно тікала від переслідувачів, допоки не зранила сильно своїх ніг і не змогла бігти далі. Знесилена Феоктіста впала на землю і оросила її своєю кров’ю. Хоча їй довелося через рани терпіти страшні муки, вона дякувала Богу за порятунок.

Потім Феоктіста прийняла рішення залишитися в цій пустині, щоб не бути оскверненою нечестивими людьми і не втратити присвячену Богу невинність. На острові Паросі свята прожила 36 років.

Годувалася вона насінням соняшнику і живилася Словом Божим, бо знала напам’ять всі ті Псалми, читання і молитви, які вивчила в монастирі. Одяг же святої зносився, і вона залишилася лише під покровом благодаті Божої.

Коли Феоктіста розповіла мисливцю про своє життя, то попросила його привезти їй в наступному році Пречисті Тайни, а також не розповідати про неї своїм товаришам.

Обрадуваний зустріччю з великою подвижницею, мисливець повернувся додому. Наступного літа перед поїздкою на острів Парос він взяв у священика частинку Животворящих Тайн Христових і бережно поклав її у маленький ковчег.

Коли мисливець прибув на місце подвигів блаженної Феоктісти, то разом з кількома своїми товаришами пішов у храм, однак преподобної там не знайшов. Це сильно опечалило його. Пізніше він пішов туди сам і побачив святу на тому ж місці біля Престолу, де вона стояла в попередньому році.

Мисливець впав перед нею ниць, але вона поспішно підняла його і сказала, що йому не слід цього робити, бо він тримає Пречисті Тайни. Потім сама впала на землю і поклонилася Божественним Дарам, після чого зі зворушенням причастилася.

Коли через декілька днів полювання закінчилося, мисливець знову пішов до преподобної за благословінням, але застав її вже померлою. Він зі сльозами поцілував її ноги, викопав невелику яму і поклав у неї святу.

При цьому він взяв руку Феоктісти, щоб зберігати її з честю в своєму домі.
Невдовзі мисливці покинули Парос і швидко поплили морем. Однак наступного ранку вони опинилися біля того ж самого острова, від якого відплили, і їхній корабель став нерухомим.

Мисливці злякалися і почали запитувати, хто згрішив. Тоді чоловік, який взяв руку святої, усвідомив свій гріх, пішов до храму і приклав руку назад до тіла померлої. Після цього він повернувся до товаришів, і їхній корабель швидко поплив.

Мисливець побачив чудо і розказав усім про те, що сталося. Товариші почали докоряти йому, що він не розповів їм про угодницю Божу раніше. Вони повернулися назад на Парос і пішли до храму, однак тіла святої не знайшли.

На місці, де воно лежало, залишився лише відбиток від нього. Мисливці обійшли весь острів в пошуках Феоктісти, проте безрезультатно. Після цього вони поцілували місце, де лежало тіло святої, помолилися і повернулися додому

Добавить комментарий