23 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті мученика Ореста

Коли Римською імперією правив нечестивий цар Діоклетіан, в місті Тіані в Каппадокії (в східній частині Малої Азії) проживав християнин на ім’я Орест. Він був лікарем і повчав народ віри в Істинного Бога.

В цей час Діоклетіан наділив владою знищувати християн у всій імперії свого сановника Максиміна. Коли Максимін прибув в Каппадокію, то йому донесли про Ореста. Мучитель негайно повелів привести його до себе.

Коли Орест представ перед Максиміном, то одразу безбоязно назвав себе християнином і відмовився від жертвоприношення несправжнім богам. Тоді мучитель спробував спокусити його славою та почестями. Святий же сказав, що не бажає тимчасової слави і готовий перетерпіти за Іісуса Христа будь-які муки і навіть смерть.

Потім Максимін за поклоніння богам обіцяв Оресту владу, якою наділений сам, але і цим йому не вдалося спокусити воїна Христового. Після цього мучитель повів святого в ідольський храм і востаннє запитав його, чи виконає він царське повеління.

Однак Орест був непохитним в своїй вірі. Тоді Максимін повелів нещадно бити святого. І мученика били так довго, що на його тілі вже не було цілого місця і нутрощі його відкрилися. Потім розжареним залізом палили ребра Ореста, а на його рани лили оцет з жовчю та сипали сіль.

Святий же під час катувань молився Богу і у молитві попросив Господа звершити з ним знамення, щоб посоромилися його вороги. Після такої молитви мученик подув на ідолів, і вони одразу впали і розсипалися. Весь народ сильно злякався і вибіг з храму. Коли вийшов назовні і святий мученик, храм повністю зруйнувався.

Зачерствілий серцем Максимін повелів ув’язнити Ореста і морити його голодом та спрагою. Святого тримали в темниці сім днів. Весь цей час він перебував у молитві і нічого не їв та не пив. Коли Ореста вивели з місця ув’язнення, мучитель сказав йому, що після жорстоких катувань умертвить його і потопить його тіло, якщо він не поклониться богам.

Святий відповів, що готовий терпіти муки і померти за Христа. Після цього за повелінням Максиміна Оресту вбили в п’яти дванадцять довгих цвяхів. Потім мученика прив’язали до дикого коня, який тягнув святого по гострих камінцях та терні.

Орест був відтягнутий на 24 поприща (приблизно 33 версти) від Тіани і в тяжких стражданнях спочив. Максимін повелів втопити його тіло в ріці, але явився якийсь світлий муж, взяв останки святого і поховав на горі неподалік від міста.

Святитель Димитрій Ростовський, укладач Житій святих, розповів наступне чудесне видіння. Коли він приготував до друку житіє святого Ореста, йому уві сні явився сам мученик і повідомив, що Димитрій не всі страждання його описав.

Після цього Орест показав святителю велику рану на грудях з лівого боку і сказав, що йому її залізом пропалили. Потім мученик показав Димитрію руки з перерізаними жилами біля ліктів і ноги, розсічені косою на згинах колін.

Коли святитель думав, який саме Орест йому явився, мученик сказав, що він той Орест, житіє якого Димитрій сьогодні написав. Після цього почали дзвонити до Утрені, і видіння закінчилося.

Добавить комментарий