27 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті апостола Филипа

Апостол Філіпп народився в місті Віфсаїді, що знаходилося біля Галілейського озера. З юного віку він полюбив Господа і хотів побачити жаданого Месію. Згодом бажання Філіппа здійснилося – він зустрів Іісуса Христа і пішов слідом за Ним. При цьому Філіпп привів до Господа і свого друга Нафанаїла (Варфоломея).

Спочатку Філіпп бачив в Іісусі лише високі людські якості і не розумів Його Божественної природи. Коли ж Христос умножив п’ять хлібів та дві риби і наситив ними великий натовп народу, в якому лише чоловіків було п’ять тисяч, Філіпп визнав в Іісусі Божественне єство.

Згодом Філіпп був приєднаний до лику 12-ти Апостолів і удостоївся близького спілкування з Христом.

Після Таємної Вечері Філіпп попросив Іісуса показати їм Отця. Іісус же відповів, що той, хто бачив Його, бачив і Отця, і що Він в Отці і Отець у Ньому. Ці слова Христа свідчать про рівність Сина Божого з Богом Отцем.

Коли Іісус Христос воскрес із мертвих, Апостол Філіпп разом з іншими Апостолами удостоївся бачити Його та отримати від Нього благословіння; він був свідком також і вознесіння Господнього, а пізніше прийняв і благодать Святого Духа.

Під час свого перебування в Галілеї, Філіпп Іменем Божим воскресив померле немовля. Обрадувана матір прославила Бога і прийняла разом з сином Святе Хрещення.

Коли Апостол проповідував в Греції, то звершував чудеса, зцілював хвороби і воскресив мерця. Про це дізналися архієреї в Єрусалимі, і один з них в супроводі книжників прибув у Грецію.

Він викликав Філіппа на суд і в присутності великої кількості народу звинуватив його у звабленні людей та сказав, що Апостоли вкрали тіло свого Учителя і оголосили про Його воскресіння. В цей час розгніваний натовп хотів вбити Філіппа.

Однак Філіпп повідомив, що архієреї підкупили воїнів, аби ті говорили неправду; насправді ж Христос воскрес і гробова печать при цьому не була зруйнована. Архієрей розлютився від таких слів і сам хотів вбити Філіппа.

Проте раптом почорнів та осліп. Народ приписав це чаклунству і кинувся на Апостола, але його спіткала та ж сама кара, що й архієрея. В цей час почався землетрус. Апостол же Філіпп помолився за своїх кривдників, і вони отримали зцілення.

Багато хто через таке чудо увірував в Христа, однак архієрей став ще більше хулити Бога. За це він був поглинутий землею, яка розверзлася під його ногами.

Згодом Філіпп проповідував Євангеліє в аравійських та ефіопських містах, а пізніше відправився в Сирію. В сирійському місті Ієраполі народ хотів побити Апостола камінням, але за нього заступився поважний мешканець міста на ім’я Ір.

Він прийняв Апостола в свій дім і сподобився разом зі своїми близькими Святого Хрещення. Жителі міста довідалися про це і хотіли спалити будинок Іра. Однак Апостол вийшов до них, і його повели до начальника ради Аристарха.

Коли Аристарх схопив святого за волосся, його руку миттєво паралізувало, і він осліп та оглух. Здивований народ став просити Філіппа про зцілення Аристарха. Апостол же повідомив, що він не зцілиться, допоки не увірує в Істинного Бога.

В цей час несли мерця, і народ зажадав, щоб Філіпп воскресив його. По молитві Апостола померлий ожив, і люди прославили Бога. Потім отримав зцілення і Аристарх. Філіпп же поставив Іра єпископом та покинув місто.

Коли Апостол проповідував в Лідії та Мізії (північно-західних областях Малої Азії), до нього приєдналися Апостол Варфоломей та сестра Філіппа Маріамна. Пізніше вони зустріли й Іоанна Богослова.

Коли святі прибули в Ієраполь Фрігійський (в середній частині Малої Азії), то силою Христовою умертвили єхидну, якій поклонялися місцеві жителі. Після цього Іоанн Богослов пішов в інші міста, а Філіпп з Варфоломеєм та Маріамною залишилися в Ієраполі.

Тут вони зцілили сліпого Стахія і поселилися в його домі, куди стало стікатися безліч людей. Невдовзі святі врятували від смерті і навернули до Христа дружину начальника міста Ніканора, яку вкусила змія. За це їх побили та кинули в темницю.

Пізніше Ніканор призвав святих та повелів їх оголити, бо думав, що в їхньому одязі містяться чари. Коли приступили до Маріамни, то вона перетворилася в очах нечестивих на вогненний стовп, і вони не доторкнулися до її дівочого тіла.

Потім Філіппу просвердлили стопи, просунули в рани мотузки і розіп’яли його на Хресті вниз головою. Коли був розп’ятий і Варфоломей, почався землетрус, земля розсілася і поглинула Ніканора, жерців та багатьох нечестивих.

Народ злякався і кинувся звільняти Апостолів. В цей час по молитві Філіппа земля повернула поглинутих людей, крім Ніканора та жерців. Варфоломей був звільнений, а Філіппа зняти не встигли, і він помер на Хресті.

На місці, де пролилася його кров, за три дні виросла виноградна лоза. Чесна кончина Апостола наступила в 90 р., коли йому було 87 років від народження.
Слава Богу за все. Амінь.

Добавить комментарий