30 листопада Українська Православна Церква відмічає день пам’яті Григорія Неокесарійського

Святитель Григорій народився в язичницькій сім’ї в місті Неокесарії на півночі Малої Азії. В юному віці святий почав вивчати еллінську премудрість. В цей час він навернувся до істинної віри і прийняв Святе Хрещення.

Коли Григорій навчався в Олександрії, то користувався повагою видатних філософів та громадян. Ровесники ж Григорія зненавиділи його за непорочне життя і підмовили блудницю звести на нього наклеп. Розпусниця підійшла до юнака під час його розмови з філософами та учителями і стала вимагати плату за нібито вчинений з нею гріх.

Григорій не став оправдовуватися і попросив свого друга заплатити їй. Коли блудниця взяла гроші, то на неї одразу напав біс. Вона впала на землю, почала кричати, труситися, скреготіти зубами та випускати з рота піну. Присутні прийшли в жах. Тоді Григорій помолився за неї і прогнав біса. Це було початком чудес святого.

Коли Григорій повернувся в Неокесарію, то його захотіли поставити тут градоначальником. Однак він утік від мирської слави в пустиню, де став проводити подвижницьке життя.
Згодом Григорій був поставлений єпископом Неокесарії. По дорозі сюди йому довелося ночувати в ідольському храмі.

Коли він тут молився Богу, біси покинули храм. Вранці прийшов жрець і захотів порозмовляти зі своїми богами, однак вони не відповідали. Після наполегливих прохань біси здалеку сказали, що не можуть увійти туди, де ночував мандрівник, що направляється в Неокесарію.

Тоді жрець наздогнав Григорія і став погрожувати йому царським судом. Святий же сказав жерцю, що Всемогутній Бог наділив його владою над бісами, через що вони слухаються його. Після цього за проханням жерця написав записку, в якій повелів сатані увійти назад у храм. Коли жрець поклав записку на вівтар, біси повернулися і стали розмовляти з ним.

Здивований силою Божою жрець наздогнав Григорія і пізнав від нього істини святої віри. Потім він попросив святого звершити чудо, і Григорій своєю молитвою перемістив величезний камінь. Про наближення чудотворця жрець сповістив у місті. На той час в Неокесарії було всього 17 християн.

Безліч народу вийшла зустріти святого. Один багатий громадянин Мусоній прийняв святителя в свій дім. Тут Григорій повчав народ святої віри і звершував чудеса. Згодом була споруджена прекрасна церква. Число віруючих з кожним днем зростало.

Якось у місті звершувалося мерзенне язичницьке свято, на яке зібралося багато народу. Театр був переповнений. Люди тіснилися та кричали. Почалося сум’яття. Тоді нечестиві стали просити свого бога Зевса дати їм простір.

Святитель Григорій почув їхні мольби і сказав, що вони скоро отримають більше простору, ніж бажають. Невдовзі у місті почався сильний мор. Люди гинули безперервно. Тоді всі зрозуміли, що призваний демон виконав їхнє прохання.

Жителі міста стали просити Григорія про допомогу. Святий же входив з молитвою в їхні оселі, і хвороба відступала. Через це чудо навернулося до Христа багато невірних.

Часто жителі міста просили святителя розсудити їх. Так, одного разу двоє братів не могли поділити озеро, що дісталося їм у спадок, і хотіли вступити у бійку. Однак по молитві святого озеро висохло, і брати помирилися.

В тому краю протікала ріка Лікос, яка навесні затоплювала поселення та поля, чим приносила велику шкоду людям. Місцеві жителі стали просити святителя зупинити стихію. Григорій довго не поступався їхнім проханням, але зрештою помолився Богу і увіткнув на березі ріки в землю посох. Той посох став великим дубом, далі якого води ріки більше не розливалися.

Пізніше по молитві Григорія перемістилася гора і звільнила місце для будівництва церкви.
Якось святий повертався з міста Комани в Неокесарію. Деякі іудеї захотіли посміятися над ним. Один з них роздягнувся, ліг на землю біля дороги, де мав проходити святий, і став удавати з себе померлого.

Інші два іудеї зробили вигляд, що плачуть над ним, і попросили святителя прикрити наге тіло покійника. Григорій віддав їм свій верхній одяг і пішов далі. Іудеї ж стали сміятися і кликати свого товариша, але він насправді виявився мертвим.

Згодом нечестивий цар Декій (249 – 251 рр.) підняв гоніння на християн. Григорій дав пораду своїй пастві переховуватися і сам разом з дияконом пішов в пустиню. Коли в Неокесарію прибули воїни, щоб схопити святителя, то один нечестивий чоловік показав їм гору, де переховувався святий.

Тоді воїни стали шукати його там, а святитель з дияконом в цей час молилися Богу. Воїни обійшли всю гору, але святого не знайшли. Бачили ж вони на горі лише два дерева, про що повідомили тому чоловіку. Тоді невірний зрозумів, що сталося чудо, пішов до святителя з покаянням і став християнином.

Коли гоніння закінчилося, Григорій повернувся у Неокесарію. Тут він продовжував звершувати чудеса та навертати невірних до Христа. Перед своєю смертю святитель поцікавився, скільки невіруючих залишилося в місті. Їх виявилося всього сімнадцять. Після цього святий з миром відійшов до Господа.

Добавить комментарий