2 грудня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті Варлаама Печерського

Святий Варлаам народився в боярській сім’ї Іоанна та Марії. Його батько був боярином князя Ізяслава, сина Великого князя Ярослава Мудрого.

В юному віці Варлаам часто відвідував преподобних отців Антонія, Феодосія та Никона, що жили в Київських печерах. Юнак мав чисту душу і полюбив цих подвижників. Невдовзі він і сам захотів покинути мирське життя, багатство, славу і навіть наречену та подвизатися разом з ними.

Юнак повідав своє бажання святому Антонію. Преподобний схвалив його намір та застеріг, щоб він був обачним і не повернувся назад до слави та багатства. Після розмови зі святим отцем Варлаам відправився додому.

А наступного дня одягнувся в дороге світле брання, сів на коня і у супроводі слуг, що вели коней, повернувся до печери. Тут його зустріли поклоном преподобні отці, і він також поклонився святим.

Після цього він поклав свій одяг до ніг Антонія, поставив перед ним коней і сказав, що він може робити з цими мирськими благами, що йому угодно. Про себе ж юнак повідомив, що бажає подвизатися з отцями в печері і додому не повернеться.

Тоді святий Антоній попередив Варлаама, що Ангели Божі приймають його обіцянку і що його батько може силоміць забрати його звідси. Юнак же відповів, що не повернеться до колишнього життя, навіть якщо батько буде його катувати, і попросив преподобного швидше постригти його в чернецтво.

Після цього Варлаам прийняв постриг від святого Никона і був одягнений в чернече вбрання.

Коли батько Варлаама дізнався про постриг сина, то відправився разом зі слугами до печери. Тут він прогнав монахів, а сина силоміць витягнув назовні. Він зняв з Варлаама чернечий одяг і закинув його в джерело, після чого одягнув сина в дороге вбрання. Однак юнак скинув його з себе.

Після цього Варлаама ще декілька разів вбирали в дорогий одяг, але він його скидав. Зрештою, юному монаху зв’язали руки, а потім насильно одягнули та повели додому. На шляху ж Варлаам спустився в яму з нечистотами, де скинув і потоптав мирське вбрання.

Вдома батько повелів сину сісти разом з ним за стіл. Варлаам покорився, але не став нічого їсти. Потім боярин намовив наречену юнака спокусити його своєю красою. Проте він сів в кутку однієї з кімнат на підлогу і просидів три дні голодний.

Преподобні ж отці в цей час молили за Варлаама Бога. На четвертий день боярин Іоанн змилувався над своїм сином і відпустив його до святих отців. В цей час боярський дім наповнився плачем. Монахи ж, коли повернувся до них юнак, зраділи та прославили Бога.

Під час свого життя в печері Варлаам сяяв чеснотами та приносив духовні плоди. Святий Антоній побачив у ньому достойного наставника для братії, якої в той час зібралося 12 чоловік, і поставив його ігуменом над нею. Сам же став подвизатися на іншому пагорбі, де викопав для себе печеру.

Коли Варлаам став ігуменом, то посилив свої подвиги. Число братії згодом зросло настільки, що не могло поміщатися в печері для Богослужіння. Тоді з благословіння святого Антонія над печерою була споруджена дерев’яна церква в честь Успіння Божої Матері. Відтоді стало здалеку видно місце розташування печери.

Згодом Великий князь Ізяслав, що прийняв Святе Хрещення з ім’ям великомученика Димитрія, побудував в честь цього святого кам’яний храм та заснував при ньому обитель. Тут був поставлений ігуменом преподобний Варлаам, який з любов’ю піклувався про братію та повчав її дбати про спасіння душі.

Через певний період часу преподобний побував у Святому Місті Єрусалимі та обійшов Святу Землю. Після цього він повернувся назад у свою обитель. Згодом Варлаам відвідав святі місця Царгороду і купив у цьому місті ікони та потрібні для свого монастиря речі.

На зворотному шляху преподобний тяжко захворів і відійшов до Господа, в обителі під назвою Свята Гора неподалік від міста Володимира. Перед цим він заповідав похоронити своє тіло в Київському Печерському монастирі, а все куплене ним у Царгороді віддати святому Феодосію, що і було зроблено.

Кончина святого Варлаама наступила в 1065 р. Його нетлінні мощі досі почивають у печері.

Добавить комментарий