18 грудня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті Савви Освященного

Преподобний Сава народився близько 439 р. в селі Муталаска в Каппадокії (східній області Малої Азії) у благочестивій та благородній сім’ї. Коли отроку було вісім років, він прийняв чернечий постриг у монастирі, що знаходився неподалік від його рідного поселення.

У 18-річному віці Сава відправився в Єрусалим, де поклонився Святим місцям. Потім він прибув у Лавру Євфимія Великого, де просив святого отця прийняти його в обитель. Однак Євфимій відіслав молодого монаха в інший монастир до преподобного Феоктіста і при цьому передрік, що Сава стане засновником лаври більшої, ніж усі лаври в тому краю.

В цьому монастирі Сава ревно подвизався до тридцятирічного віку, після чого з дозволу ігумена обителі поселився в печері. Тут п’ять днів в тиждень святий нічого не їв, перебував у молитві і займався плетенням корзин. В суботу він приходив в монастир, де приймав участь у спільній молитві та підкріплявся їжею, а в неділю вранці знову повертався в печеру. Так подвизався святий протягом п’яти років.

Після цього Євфимій Великий взяв Саву, якого називав молодим старцем, з собою в пустиню. Коли преподобний Євфимій відійшов до Господа, Сава став подвизатися в пустині один. В цей час святому довелося вести боротьбу з бісами, які являлися у вигляді звірів, скорпіонів та змій і устрашали його.

Одного разу, коли Сава молився на високому пагорбі, йому явився Ангел Господній. Небесний Посланець вказав святому на печеру, в якій слід було йому поселитися, аби зібрати в пустині братію. Тоді Сава відшукав ту печеру і став в ній проживати.

На той час преподобному було 40 років. Через п’ять років до святого почали приходити монахи, що хотіли подвизатися під його керівництвом. Невдовзі зібралося близько 70 чол. братії і почала утворюватися Лавра. Згодом була зведена невелика церква.

Якось уночі Сава побачив вогненний стовп, що простягався від землі до неба. Вранці він пішов на те місце і знайшов велику печеру. В цій печері святий влаштував церкву, а поблизу неї зробив собі нову келію.

З часом число братії зросло до 150 чол. Серед монахів у святого Сави появилися вороги. Вони пішли до Єрусалимського Патріарха Саллюстія з проханням поставити їм ігумена. При цьому вони приховували, що живуть в обителі святого Сави.

Коли ж Патріарх все ж таки довідався про це, то монахи стали зводити наклепи на преподобного і говорити, що він і сам не приймає священного сану і нікому іншому не дозволяє. Тоді Патріарх викликав до себе Саву і посвятив його в пресвітера, а монахам повелів у всьому слухатися його.

Одного разу під час Великого посту преподобний піднявся на Кастелійську гору, яку населяла безліч бісів. Сава окропив гору святим єлеєм і став подвизатися на ній. При цьому він боровся з бісами, які, зрештою, покинули Кастелій. Згодом на горі поселилися монахи, а під горою, у знайденому там великому будинку, була влаштована церква.

З часом вороги Сави знову повстали проти нього. Тоді святий покинув Лавру і віддався самотницьким подвигам. Однак навколо Сави, як і раніше, збиралися подвижники, і утворювалися нові обителі.

Коли Єрусалимський Патріарх Ілля довідався про те, чому Сава покинув свою Лавру, то повелів братії прийняти свого ігумена назад, а противникам святого покинути обитель.

Святий Сава ревно боровся за чистоту віри. В цей час цар-єретик Анастасій скликав нечестивий собор в Сідоні і став схиляти Патріарха Іллю прийняти сповідування віри, утверджене на цьому соборі. Однак Патріарх відмовився це зробити.

Тоді цар послав у Єрусалим загін війська, аби силою примусити Патріарха прийняти єретичні правила. Коли Сава довідався про це, то зібрав монахів зі своїх монастирів і розігнав царське військо.

Згодом Анастасій відправив в Єрусалим ще більше воїнів, скинув Патріарха Іллю з престолу і відправив в заслання. Цього разу Сава з духовним воїнством не встиг прибути на допомогу.

Коли Патріархом був поставлений Іоанн, Сава і іншими отцями переконав його відректися від єресі. За це Іоанна кинули в темницю, де він пообіцяв епарху (начальнику області) привселюдно проклясти Четвертий Вселенський Собор святих отців, який заперечував цар.

При цьому Патріарх таємно попросив преподобних Саву та Феодосія прибути в Єрусалим. І святі прийшли в місто у супроводі десяти тисяч монахів. Тут в присутності безлічі народу Патріарх Іоанн та преподобні Сава і Феодосій прокляли єретиків. Тоді наляканий епарх поспішно покинув місто. Цар же хотів відомстити за це святим, однак невдовзі був убитий блискавкою.

Трудами святого Сави Лавра зростала, збільшувалася кількість подвижників, будувалися церкви. Крім того, преподобний прославився чудесами, які звершувалися як за його життя, так і після смерті.

Про наближення своєї кончини Сава довідався за Божим одкровенням. Він попрощався з братією, поставив замість себе ігумена, причастився Святих Тайн і з миром спочив у 94-річному віці.

Добавить комментарий