31 грудня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті мученика Севастіана

Мученик Севастіан був родом з міста Нарбона (теперішня Франція) і виховувався та навчався в Медіолані (нині Мілан у Італії). Царі Діоклетіан та Максиміан мали велику повагу до нього і поставили його начальником палацової варти.

Святий Севастіан був таємним християнином і допомагав іншим віруючим. Коли ж він не міг посприяти звільненню ув’язнених за віру, то повчав їх мужньо терпіти муки. Водночас Севастіан і сам бажав стати мучеником Христовим.

В той час були ув’язненні за віру рідні брати Маркеллін та Марк, що походили з благородного роду. Вони довго перебували в темниці, мужньо терпіли страждання і, зрештою, були засуджені до страти.

Однак в той час, коли мученикам вже мали відсікти голови, за повелінням правителя Агреста Хроматія їх раптом відпустили на 30 днів. Це сталося тому, що близькі братів впросили правителя дати їм можливість відвернути Маркелліна та Марка від християнської віри.

Після цього батьки, дружини, діти, родичі та друзі святих стали слізно благати їх покоритися царському повелінню. Маркеллін та Марк теж плакали і вже були готові відректися від Христа. Однак в цей час Севастіан став врозумляти усіх присутніх.

Він повчав Христових воїнів не піддаватися диявольській спокусі, а їхніх близьких – не позбавляли святих вічної радості в обмін на тимчасове, сповнене скорбот, життя. Довго повчав усіх Севастіан. Тоді лице його просвітилося, як лице Ангела, і явився Прекрасний Юнак, Який благословив святого і водночас сказав: «Ти завжди будеш зі Мною».

Ця подія відбувалася в домі придворного скарбничого Нікострата, який тримав у себе під вартою Маркелліна та Марка. Дружина ж Нікострата Зоя, що протягом шести років була німою, припала до ніг Севастіана і знаками попросила його про зцілення.

Тоді Севастіан призвав Ім’я Господнє і повернув Зої здатність говорити. Всі присутні через це чудо увірували в Христа. Нікострат же звільнив Маркелліна та Марка від уз і сказав їм іти на свободу.

Однак тепер вони твердо бажали постраждати за істинну віру і не хотіли свого звільнення. Потім Нікострат разом з Зоєю стали просити Севастіана про Хрещення. Севастіан же сказав Нікострату, щоб він зібрав до себе в дім усіх ув’язнених в темницях. Тоді Клавдій, начальник над тюрмами, прислав в дім до Нікострата усіх в’язнів.

Тут Севастіан наставив всіх на путь істини, після чого покликав священика Полікарпа. В цей час і Клавдій привів в дім до Нікострата своїх хворих синів Сімфоріана та Фелікса. Тож, тоді прийняли Святе Хрещення всього 64 чол., в тому числі Транквіллін та Маркія, батьки Маркелліна і Марка, Нікострат з братом своїм Касторієм та дружиною Зоєю, Клавдій з синами.

Під час Хрещення Транквіллін, що сильно страждав від ломоти рук та ніг, отримав зцілення, також зцілилися хворі діти Клавдія.

Коли закінчувався 30-денний термін, епарх Агрестій Хтоматій призвав до себе Транквілліна і запитав його про синів. Тоді Транквіллін повідав епарху про Істинного Бога і розказав про своє чудесне зцілення.

Епарх, що страждав від тієї ж хвороби, якою раніше хворів Транквіллін, теж увірував в Христа і зцілився. Згодом він відмовився від свого сану і прийняв Святе Хрещення разом з сином Тівуртієм та усім своїм домом. Кількість новонавернених сягала тоді 1400 чол.

В домі Хроматія єпископ Гаій став звершувати Божественні служби. Однак залишатися в Римі було небезпечно, і Хроматій запропонував віруючим відправитися з ним в його маєтки в Кампанії. Тоді багато християн покинуло Рим.

Проте Єпископ Гаій, Маркеллін, Марк, Транквіллін, Севастіан, Тівуртій, Нікострат з братом Касторієм та дружиною Зоєю і Клавдій з братом Вікторіном та сином Сімфоріаном залишилися в місті. При цьому Транквіллін був посвячений в пресвітера, а його сини стали дияконами.

Першою постраждала за Христа Зоя, яку нечестиві схопили біля гробу Апостола Петра і морили голодом протягом шести днів. Потім мученицю повішали за волосся над сморідним димом, де вона і скінчалася. Її тіло було кинуте в Тибр.

Після неї біля гробу Апостола був побитий камінням Транківіллін, тіло якого теж кинули в ріку. Потім були втоплені в морі Нікострат, Касторій, Клавдій, Вікторін і Сімфоріан. Святого ж Тівуртія обезглавили. А царського сановника Кастула, в домі якого звершувалися Божественні служби, живим закопали в землю.

Ноги Маркелліна та Марка нечестиві прибили цвяхами до одного пенька. Наступного ж дня святих прокололи списами.

Коли був схоплений і Севастіан, то Діоклетіан призвав його до себе. Після розмови з святим, мучитель повелів убити його стрілами. Коли все тіло мученика було проколене, виконавці страти пішли. Однак Севастіан тоді не загинув.

Його взяла до себе в дім дружина Кастула Ірина. Тут мученик за кілька днів вилікувався від ран, після чого знову представ перед царями. Тоді за повелінням Діоклетіана святого убили палками на іподромі. Кончина Севастіана наступила в 287 р.

Добавить комментарий