2 січня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті Ігнатія Богоносця

Святий Ігнатій був архіпастирем Антиохійської Церкви після Апостола Петра та його наступника святого Євода. Антиохія на той час була столицею Сирії.

Ще коли Ігнатій був малою дитиною, його батьки якось слухали проповідь Іісуса Христа. В цей час Господь покликав до себе Ігнатія, обійняв його, взяв на руки і сказав народу: «Якщо не будете, як діти, не увійдете в Царство Небесне». Через це Ігнатій і названий Богоносцем, оскільки Господь носив його на руках. Крім того, святий носив Бога в серці своєму.

Ігнатій разом зі святим Полікарпом Смірнським був учнем Іоанна Богослова. На єпископську кафедру його зі спільної згоди поставили святі апостоли.

Якось святому було видіння, в якому він бачив два Ангельських лики, що поперемінно славословили Бога. З цього часу він запровадив в Церкві спів на два лики, по-іншому антифонний спів, який використовується і нині.

Коли цар Траян, що правив у 98 – 117 рр., переміг у війні зі скіфами, то вирішив, що отриманню цієї перемоги посприяли його боги. Тому він повелів повсюдно приносити їм жертви. При цьому християн, які відмовлялися від поклоніння язичницьким богам, за невиконання царського повеління жорстоко убивали.

Згодом Траян пішов з військом на вірмен та парфян. По дорозі він зупинився в Антиохії, де призвав до себе святителя Ігнатія. Він запитав у святого, чому його називають Богоносцем. Ігнатій відповів, що так називається той, хто носить Христа Бога в своїй душі.

Тоді Траян сказав, що вони теж постійно носять в пам’яті своїх богів і мають їх помічниками проти ворогів. Святитель на це відповів царю, що йому прикро чути, як він називає ідолів богами. Тоді цар порадив Ігнатію звершити жертвоприношення і пообіцяв за це зробити його первосвящеником Дія.

Святий же повідомив, що він архієрей Христа Бога і хоче бути Йому жертвою. Потім Траян сказав Ігнатію, що він не має здорового розуму, і після розмови зі святим повелів його ув’язнити.

Наступного ранку цар оголосив синкліту, що хоче віддати Ігнатія на поживу звірам. Прибічники ж Траяна порадили йому стратити святого в Римі, аби співвітчизники Ігнатія не утвердилися через нього в вірі і не стали шанувати його.

Після цього цар відправився на війну, а закованого в тяжкі окови Ігнатія десять воїнів повели у Рим. Християни гірко плакали за своїм пастирем, а найбільш віддані пішли слідом за ним.

По дорозі до Риму мандрівники зупинили в місті Смірні. Тут святого зустрів його друг – Смірнський єпископ Полікарп. Крім того, на зустріч зі святим прибули єпископи, пресвітери та диякони з інших міст.

Ігнатій повчав усіх триматися апостольського передання та ухилятися від єресей. Коли святитель побачив, як народ жаліє його і не хоче розлучатися з ним, то побоявся, аби римські християни не стали на перешкоді його мученицькому подвигу.

Тоді він наперед з деякими віруючими ефесянами відправив до римлян послання. В цьому посланні святитель просив християн показати свою любов до нього і не перешкоджати його мучеництву, аби він міг досягнути блаженної вічності.

Крім цього послання, Ігнатій написав ще декілька інших, в тому числі до жителів Смірни, Ефесу та Філадельфії, в яких вмовляв віруючих берегти церковну єдність.

Під час перебування Ігнатія в Троаді, йому повідомили, що в Антиохії стихло гоніння на християн і Церква перебуває в мирі. Ця звістка сильно обрадувала святого.

Коли Антиохійський святитель зійшов на берег поблизу Риму, його зустріли місцеві християни. Ігнатій звершив з ними молитву про припинення гоніння, а потім був відведений до римського епарха, якому воїни передали царський наказ щодо страти святого.

Все місто зібралося дивитися на смерть Ігнатія. Святителя поставили посеред арени, після чого випустили на нього левів. Вони одразу кинулися на святого і пожерли його. Про це Ігнатій ревно молив Бога під своєї подорожі у Рим.

І Всесильний Господь виконав його прохання, хоча міг врятувати його від звірів, як врятував Пророка Даниїла та святу Феклу.

Говорять, що звірі залишили неторканим серце святого. Коли ж Ігнатія вели на страту, він постійно повторював Ім’я Христове. Нечестиві тоді запитали у нього, для чого він це робить. Святитель відповів, що це Ім’я написане в серці його.

Тож, після кончини мученика язичники розрізали надвоє його серце і побачили на обох його внутрішніх сторонах золотий напис «Іісус Христос».

Кончина святителя Ігнатія наступила 20 грудня 107 року. Його уціліли кістки зібрали віруючі. Згодом останки святого були перенесені в Антиохію.

Нечестивий же Траян жалкував через смерть Ігнатія, який мужньо і з радістю пішов на смерть за свого Бога. Він довідався про доброчесність християн і дозволив їм жити в мирі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Добавить комментарий