15 січня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті Сильвестра Римського

Святий Сильвестр був родом з Риму і виховувався у благочесті. В дорослому віці він відрізнявся гостинністю і щиро приймав в своєму домі мандрівників. Якось святий прихистив у себе єпископа Тимофія, що прибув з Антиохії.

Через рік і декілька місяців за навернення до істинної віри багатьох римлян єпископ був ув’язнений в темниці. Згодом за відмову від ідолопоклонства Тимофія побили та усікли мечем. Тоді Сильвестр забрав тіло мученика і поховав в своєму домі. Пізніше мощі Тимофія були перенесені в збудований в честь нього храм.

Градоначальник же Тарквіній покликав до себе Сильвестра і став вимагати у нього майно Тимофія. При цьому він примушував святого звершити жертвоприношення. Однак Сильвестр відмовився і передрік скору кончину градоначальника.

Після цього святого закували в тяжкі окови та ув’язнили. Передречення ж Сильвестра одразу збулося, оскільки градоначальнику в горлі застрягла риб’яча кістка і він наступної ж ночі помер. Тоді Сильвестр був виведений з темниці, і частина слуг Тарквінія навернулася до істинної віри. Скоро після цього святий був рукопокладений в пресвітера, а пізніше зайняв і архіпастирський престол.

Будучи пастирем словесного Христового стада, Сильвестр видав постанову, яка забороняла священнослужителям займатися торгівлею. Також він ввів нові назви днів тижня, оскільки римляни називали їх в честь своїх божеств днями Сонця, Місяця, Марса тощо.

Святий постановив називати неділю днем Господнім, а дні з понеділка по п’ятницю – феріями (богослужбовими днями), відповідно ферія перша, ферія друга і т. д. Субота ж зберегла свою єврейську назву.

Коли святий Сильвестр управляв Церквою Христовою, римські язичники приносили жертви величезному змію. Цей змій жив під Тарпейською скелею у печері і заподіював смерть багатьом людям. Тоді Сильвестр, аби позбутися його, заповідав усім християнам трьохденний піст з молитвою.

Самому ж святому однієї ночі явився Апостол Петро і повелів звершити при вході в печеру Богослужіння, після чого призвати Ім’я Боже та замкнути змія в печері. Так і було зроблено. Після Божественної служби святий увійшов в печеру і замкнув двері, що в ній знаходилися. При цьому він сказав, щоб ці двері не відкривалися до Другого Пришестя Сина Божого. Через це чудо багато язичників навернулося до Христа.

В той час Римською імперією правив благочестивий цар Костянтин Великий. Він повелів випустити всіх ув’язнених за істинну віру і дозволив вірувати кожному, як кому хочеться.
Тоді євреї прибули до цариці Олени і сказали, що її син через віру в Христа може накликати на себе нещастя. Цариця передала слова євреїв Костянтину.

Тоді цар влаштував спір про віру між євреями та християнами. На цей спір разом з царицею прибуло сто двадцять євреїв. Сильвестр же явився з невеликою кількістю супроводжуючих, серед яких було декілька єпископів.

На основі ветхозавітних писань святий довів триєдність Бога та Божество Іісуса Христа. Коли за християнами була визнана перемога, волхв Замврій, що очолював євреїв, повелів привести лютого бика.

Він повідомив, що вб’є бика одним Іменем Божим, чим докаже істинність своєї віри. При цьому Замврій сказав, що кожен, хто почує або прочитає це Ім’я, помирає. На запитання ж Сильвестра, як же він сам не помирає, коли промовляє Ім’я Боже, Замврій не дав відповіді. В

ін лише запропонував Сильвестру самому Іменем Христовим умертвити бика, а у противному разі, коли бик загине від Замврія, прийняти іудейську віру.

Після цього волхв прошепотів щось на вухо бику, і той одразу здох. Всі євреї побачили це і стали кричати про свою перемогу. Однак за проханням Сильвестра цар повелів усім замовкнути. Тоді святий запропонував Замврію Іменем Божим воскресити бика, оскільки Богу властиво творити добро, а не зло.

В такому разі Сильвестр пообіцяв прийняти іудейську віру. Замврій же сказав, що це неможливо зробити. Тоді святий Сильвестр помолився Богу, призвав Ім’я Христове і воскресив бика, причому повелів йому бути сумирним.

Через це чудо Замврій, присутні євреї та безліч народу навернулися до істинної віри, а разом з ними і цариця Олена.

Після цього святий продовжував ревно звершувати своє архіпастирське служіння і в турботах про паству досягнув глибокої старості. Папою ж Римським він був майже 22 роки. Кончина святого Сильвестра наступила в 335 р.

Добавить комментарий