16 січня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті мученика Гордія

Святий Гордій народився в християнській сім’ї в Каппадокійському місті Кесарії. В дорослому віці він поступив на воїнську службу і був поставлений сотником.

В цей час нечестивий імператор Лікіній, що правив східною частиною Римської імперії в 307 – 324 рр., видав повеління нещадно знищувати християн. Тоді Гордій покинув своє воїнське звання, друзів, близьких та всі утіхи цього світу і поселився в пустині.

Тут він удостоївся Божественних одкровень і став розмірковувати над суєтністю земного життя. Святий загорівся бажанням постраждати за Христа і став готуватися до мученицького подвигу.

Коли ж настало мерзенне язичницьке свято скверному богу Марсу, Гордій відправився в місто. В цей час весь народ від малого до старого прийшов в цирк дивитися на кінські біги. Серед глядачів було немало й християн, які не дбали про своє спасіння.

Тоді сповнений божественної ревності Гордій пробрався крізь народ, став посеред цирку і голосно сказав: «Мене знайшли ті, що мене не шукали». Таким чином він показав людям, що сам добровільно прийшов сюди.

В натовпі піднявся сильний шум. Християни плескали в долоні від радості, а невіруючі голосно вимагали стратити святого. Тоді Гордія підвели до присутнього на бігах градоначальника, який запитав у нього, хто він і звідки.

Святий же розповів про себе все і сказав, що вибрав саме цей день для виконання своєї обітниці Богу, оскільки знає про лютість градоначальника. Від цих слів суддя запалав гнівом і повелів покликати катів, аби вони піддали святого різноманітним катуванням.

Однак ніякі муки не могли відвернути Гордія від істинної віри, і він закликав катів роздробляти його тіло та по-всякому мучити його. Коли градоначальник усвідомив, що катуваннями нічого не зможе досягнути, то вдався до лестощів.

Він пропонував Гордію різні подарунки та царські винагороди. Однак святий тільки посміявся над його безумством і дав зрозуміти, що для нього немає нічого кращого за Царство Небесне. Тоді розлючений суддя повелів усікти Гордія.

В цей час знайомі святого стали слізно молити його не губити свого життя і хоча би на словах відректися від свого Бога, а потай вірувати в Нього. Однак Гордій був непохитним, як скеля, що стоїть посеред моря і яку не можуть зрушити морські хвилі.

Святий побачив духовними очима, що диявол спонукає його близьких до сліз та недобрих порад. Тоді він сказав їм, щоб вони плакали не за ним, а за тими, хто переслідує християн і таким чином готує собі вічну муку.

Також Гордій повідомив, що готовий померти за Христа не один раз, а багато разів. До всього святий додав, що не може відректися від свого Творця, Якому поклоняється з дитинства, і що безумно прирікати себе на вічні муки та погибель заради кількох зайвих днів тимчасового життя.

Потім Гордій осінив себе хресним знаменням і безбоязно схилив під меч свою голову. Свята душа мученика відійшла у Небесні обителі і тепер славить Пресвяту Трійцю вовіки. Амінь.

Добавить комментарий