25 січня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мучениці Тетяни

Свята Тетяна була родом з Риму і виховувалася у благочесті. Вона зберігала невинність і проводила життя у пості та молитвах. За свою доброчесність Тетяна удостоїлася стати диякониссою.

Коли у 16-річному віці царський престол зайняв Олександр Север, що царював з 222 р. по 235 р., то не зміг самостійно правити Римською імперією. Тому влада зосередилася в руках намісників, правителів областей та консулів.

І хоча Олександр не переслідував християн, оскільки його матір була християнкою, однак його підлеглі сильно гнобили віруючих в Істинного Бога. В цей час по всій імперії нещадно проливалася християнська кров.

Свята діва Тетяна також була схоплена нечестивими і піддана катуванням. Спочатку її повели в храм Аполлона, аби вона поклонилася ідолу цього язичницького бога. Однак по молитві святої стався землетрус, і ідол разом з частиною храму зруйнувався. Тоді постраждало багато язичників, а диявол, що перебував в ідолі, з сильним воланням втік з того місця.

Після цього Тетяну притягли на суд. Її били по обличчю і дерли їй очі металевими гаками. Тіло ж святої було твердим, як ковадло, і мучителі швидше знесилилися, аніж мучениця. Так сталося тому, що святу охороняли Ангели Божі, які самі завдавали ударів її мучителям.

Свята ж дівиця молилася за своїх катів, щоб вони пізнали Істинного Бога. І тоді по молитві мучениці мучителі змогли побачити Ангелів, які захищали її, і почули Голос з Небес, що звертався до святої. Вони й самі, в кількості восьми чоловік, увірували в Христа і за сповідування своєї віри зазнали катувань та були обезглавлені.

Наступного дня мучениця предстала перед суддею повністю здоровою, радісною та спокійною. На вмовляння принести жертву богам вона не схилилася. Тому за повелінням судді її тіло стали різати бритвами, при цьому з ран, замість крові, витікало молоко.

Потім Тетяну розтягнули на землі і довго били. В цей час Ангели знову заподіювали рани мучителям святої. Через це дев’ять катів скінчалося, а решта попадали напівмертвими.

З наближенням вечора Тетяну ув’язнили. В темниці вона протягом усієї ночі славословила Бога, разом з нею співали і Ангели. Вранці свята знову предстала перед мучителем повністю здоровою. Тоді її облесливо стали вмовляти звершити жертвоприношення богині Діані, і Тетяна зробила вигляд, що погоджується на це.

Коли свята наблизилася до язичницького храму, то біс, що знаходився в ідолі, почав голосно волати, що горе йому, бо вогонь, який загорається у храмі, проганяє його. Тоді Тетяна перехрестилася і стала молитися Богу. В цей час пролунав удар грому і блискавка влучила в храм і спалила його разом з ідолом. Багато невірних впало на землю мертвими.

Після цього Тетяну знову стали катувати. Її тіло понівечили залізними гаками і вирвали їй соски. Потім мученицю кинули в темницю, де Ангели Божі вкотре зцілили її. Наступного дня на Тетяну випустили лева, однак він покірно лизав їй ноги та лестився до неї.

Коли ж звіра хотіли забрати, то він розтерзав одного із сановників. Тоді почали стругати тіло святої, проте Ангели чудесно захищали Христову мученицю, і кати падали на землю мертвими. Коли ж Тетяну хотіли спалити, вона знову залишилася неушкодженою.

Нечестиві подумали, що мучениця має в своєму волоссі чарівну силу, обстригли її та замкнули в храмі Зевса. На третій день після цього храм відкрили і побачили, що ідол Зевса розбитий, а свята перебуває в радості.

Не будучи в змозі перемогти мученицю, її засудили до страти мечем. Разом з Тетяною прийняв мученицьку смерть і її батько, що був знатною людиною і сповідував істинну віру. Кончина святої наступила в 226 р.

Добавить комментарий