1 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Макарія Великого

Святий Макарій був родом з Олександрії і Святе Хрещення прийняв у 40-річному віці. Після цього він віддався чернечим подвигам і сподобився священного сану та начальствування над монастирем Келлії, що в єгипетській пустелі.

Преподобний Макарій Олександрійський був другом святого Макарія Єгипетського і учнем Антонія Великого.

Якось трапилося святим друзям переправлятися через ріку Ніл на великому поромі. Водночас з ними переправлялися два трибуни у багатому вбранні, оточені почтом, з кіньми та мідною колісницею. Коли трибуни побачили бідно одягнених смиренних старців, то один з них назвав їх блаженними за те, що вони нехтують світом.

Тоді Макарій Олександрійський відповів, що вони дійсно нехтують світом, а над трибунами сміється весь світ. Зворушений словами преподобного той трибун невдовзі роздав своє багатство бідним і став пустинником.

Святий Макарій віддавався великим подвигам посту. Так, протягом семи років він не їв їжі, приготовленої на вогні. Іншого разу він подрібнив хліб на шматки і опустив їх в посудину з вузьким отвором.

При цьому він вирішив їсти стільки хліба за день, скільки за один раз зможе дістати його рука з посудини. Згодом він розказував, що багато шматків брав в свою руку водночас, однак витягнути їх не міг. В такому подвигу святий прожив три роки.

Коли проти Макарія став вести брань біс блуду, то святий, щоб перемогти у боротьбі, просидів нагим у болоті шість місяців. При цьому преподобного так скусали комарі, що його тіло стало схожим на тіло прокаженого, і братія не могла впізнати його.

Якось святий, щоб поборотися з бісами, відправився до гробниці «Кіпотафіон», де були поховані єгипетські волхви Іанній та Іамврій. Ці волхви влаштували в пустелі собі багату гробницю, насадили біля неї сад і викопали колодязь, бо думали, що й після смерті житимуть на цьому місці.

Коли Макарій наближався до саду, його зустріла велика кількість бісів, які волали, скреготіли зубами і не хотіли пропустити його. Преподобний же пообіцяв їм, що він тільки подивиться і вийде. Після цього біси зникли.

На вході у сад Макарію перегородив дорогу страшний диявол з оголеним мечем, але як тільки святий згадав Ім’я Господнє, ворог одразу відбіг від нього. Тоді преподобний увійшов в сад і все оглянув, а потім вийшов звідти.

На зворотному шляху в святого закінчилися хліб та вода, і він став знемагати. В цей час він побачив примару якоїсь дівиці, що несла у відрі воду і обіцяла дати йому напитися. За цією примарою Макарій йшов по пустелі три дні і, зрештою, прийшов до стада буйволиць, одна з яких зупинилася навпроти нього.

Тоді преподобний почув Голос, який повелів йому пити молоко цієї буйволиці. Покірна буйволиця супроводжувала святого до самої його келії і під час дороги годувала його.

Одного разу святий Макарій прибув у вигляді мирянина у монастир тавеннісіотів, де був строгий устав життя. Тут преподобний впросив прозорливого архімандрита Пахомія, Якому Господь тоді не відкрив нічого про нього, прийняти його в обитель.

Невдовзі після цього настав Великий піст, і кожен з монахів подвизався відповідно до своїх сил. Макарій же весь піст простояв на одному місці в кутку за роботою. При цьому він не їв і не пив. Лише в неділю святий вживав в їжу трохи сухого листя капусти, щоб інші монахи бачили, що він їсть.

Тоді монастирська братія розгнівалася, прийшла до святого Пахомія і стала докоряти йому за Макарія. Коли Пахомій почув про строгий піст пришельця, то став молити Бога, щоб Він відкрив йому про нього. Тоді Пахомій дізнався, що в його обителі перебуває святий Макарій, якого він давно хотів бачити. Після цього Пахомій привів Макарія в церкву і подякував йому, що він навчив смиренню його братію.

Господь наділив святого Макарія прозорливістю, здатністю зцілювати хвороби та виганяти з людей бісів.

Однієї ночі в келію до преподобного постукав диявол. Він кликав святого в храм на Богослужіння і говорив, що без бісів не проходить жодне чернече зібрання. Макарій же став молити Господа, аби Він відкрив йому, чи правду сказав диявол.

Тоді під час молитовного співу святий побачив чорних ефіопів. Вони бігали по церкві і спокушали братію. Одних схиляли до сну, другим являлися у вигляді жінок, третім навіювали думки про різні справи. У найбільш недбалих та неуважних до молитви братів вони сиділи на плечах, від декотрих же відганялися невидимою силою і зупинятися перед ними не насмілювалися.

Також преподобний розповідав, що під час причастя Святих Тайн бачив, як ефіопи клали деяким з братії в руки жар, а Тіло Христове, яке подавалося тоді в руки, поверталося у вівтар.
У 100-річному віці святий Макарій відійшов до Господа. Його чесна кончина наступила приблизно в 395 р.

Добавить комментарий