4 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті апостола Тимофія

Святий Тимофій народився в Лікаонії (південно-східній області Малої Азії), а виховувався та навчався в Лікаонському місті Лістрах. Батько святого був язичником, а мати і бабка єврейками.

Коли Апостол Павло разом зі своїм учнем Варнавою прибув в Лістри, то зцілив кульгавого від народження чоловіка. Тоді місцеві жителі почали називати святих богами, що зійшли до них в людському образі.

Апостоли ж стали проповідувати народу Істинного Бога і багатьох навернули до християнської віри. Серед новонавернених була і матір Тимофія, яка на той час вже овдовіла. Вона прийняла святого Павла в свій дім і забезпечила необхідними умовами проживання.

При цьому вона віддала Апостолу на навчання свого сина. Павло прозрів у Тимофії благодать Божу і сильно полюбив його. Однак з собою на проповідь юнака не взяв, оскільки через надто юний вік йому було би важко переносити труднощі подорожей.

Навчання ж Тимофія Апостол доручив умілим вчителям, а сам невдовзі був побитий камінням та витягнутий за межі міста, після чого відправився на проповідь в інші міста.

Коли через декілька років Апостол Павло знову прибув у Лістри, то Тимофій уже став дорослим, відрізнявся чеснотами та користувався повагою християн. Тоді Павло взяв Тимофія на апостольське служіння і зробив його своїм супутником.

Перед тим як покинути Лістри Павло звершив над Тимофієм обрізання, хоча той для свого спасіння і не потребував виконання цього обряду. Павло ж обрізав Тимофія, щоб не спокушалися іудеї, які знали, що Тимофій – син язичника.

З проповіддю істинної віри Тимофій переходив з місця на місце. При цьому він наслідував свого учителя Павла і вдосконалювався у чеснотах. Апостол Павло бачив духовне зростання Тимофія і поставив його спочатку дияконом, потім пресвітером, а пізніше єпископом, хоча той був ще молодого віку.

При цьому Тимофій ревно звершував своє служіння і відрізнявся смиренням. Він сильно виснажував свою плоть строгим постом та трудами. Тому Апостол Павло жалів Тимофія і через його часті хвороби радив йому вживати вино.

Разом зі своїм учителем Павлом Тимофій проповідував Христа в Ефесі, Коринфі, Македонії, Італії, Іспанії. Крім Апостола Павла святий повчався і в Іоанна Богослова, допоки той не був засланий у вигнання на острів Патмос.

Своє апостольське служіння Тимофій закінчив у Ефесі, де був єпископом. Тут якось звершувалося мерзенне язичницьке свято, що називалося «катагогіум». Під час нього перевдягнені в дивних істот чоловіки та жінки з ідолами та палками в руках ходили по вулицях міста.

При цьому вони безсоромно танцювали, волали пісні, кидалися на інших людей та багатьох з них вбивали. Апостол Тимофій не потерпів такого беззаконня і явився на це мерзенне свято. Він викривав язичників та проповідував їм Істинного Бога.

Проте нечестиві люди, затьмарені ідолопоклонством, не зрозуміли проповіді святого. Вони однодушно кинулися на Тимофія і стали бити його палками, тягнути по землі та топтати ногами.

Християни ж знайшли свого єпископа ледве живим. Вони винесли його за місто, де він і віддав свою душу в руки Божі. Кончина святого наступила приблизно у 97 р. Його чесні останки були поховані на місці, що називалося Піон.

Згодом, під час правління Констанція, сина Костянтина Великого, вони були перенесені в Константинополь і покладені разом з мощами Апостолів Луки та Андрія Первозванного в церкві Святих Апостолів.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *