9 лютого Українська Православна Церква відзначає день перенесення мощей Іоанна Златоуста

Святитель Іоанн Златоустий, Патріарх Константинопольський, скінчався в 407 р. в місті Команах в церкві святого мученика Василіска. Це сталося на шляху в місто Піфіунт, де Іоанн мав відбувати заслання за повелінням цариці Євдоксії, яка ненавиділа святого і сприяла позбавленню його святительського сану. Тіло святителя знаходилося в Команах до 438 р., після чого було перенесене в Константинополь наступним чином.

У 437 р. на патріарший престол Константинопольської Церкви зійшов святий Прокл, учень Іоанна Златоустого. Під час звершення Богослужіння в пам’ять святителя Іоанна у Великій Константинопольській церкві Патріарх Прокл звернувся до народу зі словом, в якому багатьма похвалами звеличував святого Іоанна.

Народ же не став чекати, допоки Прокл припинить промову, і, немов одними устами, став голосно просити Патріарха якомога швидше повернути чесні мощі Іоанна Златоустого в Константинополь.

Тоді святий Прокл одразу після закінчення Богослужіння відправився до царя Феодосія ІІ Молодшого з проханням про перенесення мощей Патріарха Іоанна на місце його святительського служіння.

Багатьма словами від імені матері Церкви Прокл просив Феодосія, сина злощасної Євдоксії, про перенесення тіла святителя і отримав на це його згоду.

Невдовзі в Комани разом з царським посланням прибули поважні мужі. Вони принесли з собою і срібну раку, аби покласти в неї мощі святителя. Команський єпископ та весь народ сильно опечалилися, оскільки не хотіли віддавати такий дорогоцінний скарб, який мали в своєму місті, однак вони не могли противитися повелінню царя.

Коли ж посланці хотіли забрати мощі Іоанна, то ніяк не могли зрушити їх з місця, хоча багато зусиль докладали для цього. Тоді вони зрозуміли, що святитель не благоволить, аби вони переносили його тіло, і сповістили про це Феодосія. Цар же з Патріархом та іншими святими мужами розміркували, що так сталося через те, що цар хотів повелінням, а не молінням забрати мощі святого.

Тому Феодосій написав Іоанну Златоустому, як живому, послання, в якому просив у нього прощення та молив його повернутися до своїх чад. Це послання було віднесене в Комани та покладене на груди святого Іоанна, а потім тут була відслужена Всеношна. Після цього царські мужі легко переклали мощі святителя в срібну раку.

В цей час звершилося чудо, оскільки один кульгавий чоловік взяв покров з гробу Іоанна, обтер ним свою хвору ногу і отримав зцілення. Весь же команський народ зі сльозами та риданнями проводжав чесні мощі святителя.

Коли мощі Іоанна Златоустого були принесені до Халкидонської пристані, сюди для їх перевезення прибув і царський корабель. Безліч народу теж вийшло в море на кораблях. Однак під час плавання морем здійнялася буря, і всі кораблі були рознесені в різні сторони.

Корабель же з мощами святого пристав до берега біля винограднику благочестивої вдови, на захист якої від домагань цариці Євдоксії колись виступив святитель. Одразу після цього море стихло, всі кораблі зібралися і ніхто від бурі не постраждав.

На березі чесні мощі Іоанна зустрічало все місто. Спочатку вони були внесені в церкву Апостола Фоми, а потім – в церкву Ірини, що по-іншому називається церквою миру Христового. Тут рака була відкрита, і Патріарх з царем побачили нетлінні мощі святого, від яких поширювалися дивні пахощі.

Тоді цар простягнув над мощами свою багряницю і став зі сльозами молити святителя простити гріх своєї матері. Цариця ж Євдоксія після смерті Іоанна Златоустого була покарана за свої злодіяння тяжкою недугою, в якій і скінчалася. Її гроб трусився протягом 30-ти років, аж до перенесення мощей святителя Іоанна в Константинополь.

Святий Прокл теж зі сльозами цілував тіло свого учителя і називав його своїм пастирем та пастирем своїх словесних овець. Народ же прагнув хоча би доторкнутися до раки з мощами і не відходив від неї до самого ранку.

Вранці чесні мощі святого Іоанна Златоустого були перевезені на царській колісниці в соборну церкву святих Апостолів. Тут народ одноголосно став гукати: «Прийми престол свій, отче». В цей час святий Прокл разом з іншими достойними мужами побачив, що Іоанн розкрив свої уста і промовив: «Мир усім!».

Під час Богослужіння від мощей святого отримало зцілення багато хворих. Потім тіло Іоанна Златоустого було покладене у вівтарі під жертовником.

Добавить комментарий