12 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святителів Василія, Григорія та Іоанна

Під час царювання благочестивого царя Олексія І Комніна (1081 – 1108 рр.) в Константинополі розгорілася суперечка між учителями мудрості щодо того, хто з трьох святителів більший. Одні прославляли і ставили на перше місце Василія Великого, другі – Григорія Богослова, треті – Іоанна Златоустого і відповідно до цього називалися василіанами, григоріанами та іоаннітами.

Невдовзі після виникнення цієї суперечки Євхаїтський єпископ Іоанн, один з найвидатніших церковних письменників Східної Церкви, мав наяву видіння. Йому явилися Василій Великий, Григорій Богослов та Іоанн Златоустий – спочатку кожний окремо, а потім всі разом.

Святителі говорили єпископу, що вони у Бога рівні і не протидіють один одному, що всі вони, наставлені Духом Святим, писали для людей спасенні повчання і серед них немає ні першого, ні другого, ні третього.

При цьому святителі сказали єпископу Іоанну, щоб він припинив розбрат та суперечки, які виникли щодо їх шанування, оскільки вони піклуються про те, щоб люди жили в мирі та однодумності.

Вони повеліли Іоанну встановити святкування їхньої пам’яті в один день, скласти їм святкову службу і повідомити людям, що вони рівні у Бога за достоїнством. Крім того, святителі пообіцяли сприяти спасінню тих людей, які звершують їхню пам’ять. Потім, осяяні несказанним світлом, Василій Великий, Григорій Богослов та Іоанн Златоустий стали підніматися на Небо.

Після цього видіння єпископ Іоанн, що був ученим мужем і відрізнявся своїми чеснотами, поспішив примирити ворогуючих. Невдовзі він встановив святкування пам’яті трьох святителів в тридцятий день січня-місяця, оскільки в січні святкується пам’ять кожного зі святителів зокрема.

Так, пам’ять святого Василія Великого звершується 1 січня, Григорія Богослова – 25 січня, а Іоанна Златоустого – 27 січня (за старим стилем). Крім того, єпископ Іоанн, що є автором багатьох похвальних слів, віршів та церковних пісень, увінчав святкування пам’яті святителів канонами, тропарями та похвалами.

При цьому архіпастир заповідав Церквам звершувати пам’ять вселенських учителів з належною урочистістю. Слід сказати про святих наступне.

Святитель Василій Великий перевершував мудрістю не лише сучасних собі, але й древніх учителів. Він досконало вивчив риторику та філософію. При цьому святий відрізнявся духовною мудрістю і проводив доброчесне життя. У 40-річному віці Василій став архієпископом Кесарії Каппадокійської і протягом 8-ми років пас словесне стадо овець Христових.

Святитель Григорій Богослов сяяв святістю свого життя і досягнув такої висоти в області богослов’я, що не було йому рівних у словесних спорах та тлумаченні догматів святої віри. Протягом 12-ти років Григорій утверджував православ’я в Константинополі, недовго займав патріарший престол Константинопольської Церкви і у 60-річному віці відійшов до Господа.

Святитель Іоанн Златоустий був неперевершеним у тлумаченні Святого Письма. Його повчання переконливі і відрізняються витонченістю мови. Крім того, святий перевершував усіх своїм доброчесним життям, був милосердним та людинолюбним. Протягом 6-ти років він був архіпастирем Константинопольської Церкви і у 60-річному віці відійшов в Небесні Обителі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *