13 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святого Нікіти Новгородського

Святий Нікіта подвизався в Києво-Печерському монастирі. Якось у нього виникло бажання усамітнитися в затворі. Тому він став просити на це благословіння у ігумена обителі Никона.

Никон же говорив, що не буде йому користі в юному віці сидіти бездіяльно і набагато краще для нього трудитися разом з братією. При цьому ігумен нагадав Нікіті, як їхній брат Ісаакій-затворник ледве не загинув, спокушений бісами, і був врятований лише благодаттю Божою завдяки молитвам святих отців Антонія та Феодосія.

Однак Нікіта не хотів прислухатися до поради ігумена і на його слова відповів, що ніколи не піддасться бісівській спокусі і буде молити Господа, щоб Він наділив його даром звершення чудес. Тоді Никон сказав Нікіті, що його бажання перевершує його сили, і повелів йому служити братії. Нікіта ж не послухався ігумена і замкнувся печері. Тут він перебував у молитві і нікуди звідси не виходив.

Через декілька днів під час молитви затворник почув голос, який молився разом з ним. Водночас печеру заповнили пахощі. Тоді він подумав, що з ним молиться Ангел, оскільки в противному разі він би не молився і не було би дивних пахощів.

При цьому Нікіта став просити Господа явитися йому. Голос же відповів, що не явиться через його юність, аби він не загордився. Однак подвижник продовжував благати і говорив, що ніколи не спокуситься і буде виконувати всі повеління.

Тоді лукавий дух повідомив Нікіті, що людині неможливо його бачити і що він пошле ангела, який буде перебувати разом з ним. Одразу після цього перед затворником явився у вигляді Ангела біс, і Нікіта впав та поклонився йому. Тоді біс сказав подвижнику, щоб він більше не молився і читав книги, він же сам буде молитись за його спасіння.

Нікіта повірив лукавому духу, покинув молитву і став читати. В цей час він бачив біса, який молився за нього, і приймав його за Ангела.

Невдовзі після цього затворник став пророкувати і розмовляти з відвідувачами від Святого Письма. При цьому про нього стала поширюватися слава.

Якось Нікіта передав князю Ізяславу Ярославовичу (1054 – 1068 рр.), щоб він послав у Новгород на княжий престол свого сина Святополка, оскільки Новгородський князь Гліб Святославович убитий.

Через декілька днів після цього прийшла звістка про смерть Гліба. Відтоді у пророцтва Нікіти стали вірити князі та бояри. Насправді ж так сталося не тому, що біс знає майбутнє, а тому, що він може сповістити те, до чого сам схиляє людей.

В цей час не було рівних Нікіті у знанні Ветхого Завіту, оскільки він знав всі ветхозавітні книги напам’ять. При цьому євангельські та апостольські книги подвижник навіть бачити не хотів. Через це всі зрозуміли, що Нікіту спокусив диявол.

Тоді засмучені цим преподобні отці зібралися разом і прийшли до затворника. Серед них були ігумен Никон, його наступник Іоанн, Пімен-постник, Агапіт-лікар, Нестор Літописець, Ісаакій-затворник та інші.

Преподобні помолилися за Нікіту і відігнали біса. Після цього Нікіта вже його не бачив. Тоді отці попросили Нікіту сказати щось з Ветхого Завіту. Він же відповів, що ніколи не читав тих книг, які недавно знав напам’ять, і нічого з них сказати не зміг. Крім того, його з трудом змогли навчити грамоти.

З часом по молитвах преподобних отців Нікіта прийшов в себе. Він гірко розкаювався в своєму гріху і проводив строге та смиренне життя. Господь же прийняв його покаяння і зробив пастирем словесних овець.

У 1096 р. святий Нікіта зійшов на Новгородський святительський престол і за своє доброчесне життя удостоївся від Господа дару звершення чудес. Так, під час засухи по молитві святого пішов дощ, а іншого разу – згасла пожежа в Новгороді.

30 січня 1108 р. святитель Нікіта відійшов у Небесні Обителі. Єпископську ж кафедру він займав протягом 13-ти років. Чесне тіло святого було поховане в церкві богоотців Іоакима та Анни.

Через 450 р. при митрополиті Макарії та архієпископі Новгородському Феодосії були знайдені нетлінні мощі Нікіти. Від них і донині по молитвах святого отримують зцілення болящі.

Добавить комментарий