18 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мучениці Феодулї

Свята мучениця Феодулія постраждала під час правління нечестивих царів Діоклетіана та Максиміана. Вона була схоплена за повелінням жорстокого гонителя християн Пелагія, правителя міста Аназарва (у Кілікії, на південному сході Малої Азії).

Він наказав своїм слугам розшукувати віруючих у Христа по всій своїй області і приводити до нього на суд. Коли посланці Пелагія схопили Феодулію, то вона намагалася відкупитися золотом, бо боялася бути оскверненою невірними. Однак слуги правителя не взяли золота і привели її до свого господаря, який нагородив їх дарами за їхню вірність.

Коли Пелагій запитав у святої її ім’я, Феодулія відповіла, що вона – християнка. Тоді правитель знову повторив своє запитання, і свята сказала, що носить почесне і вічне ім’я християнки, люди ж називають її Феодулією. Після цього Пелагій став схиляти святу до жертвоприношення язичницьким богам і обіцяв їй мирські задоволення та почесті. Однак Феодулія не погодилася виконати його волю.

Тоді за повелінням розгніваного Пелагія мученицю оголили, повішали за волосся на кипарисі і стали розжареними гаками обпалювати їй соски. Але вона при цьому не відчувала мук, про що повідомила правителю.

Він же сказав, що це їхні боги забрали від неї біль, оскільки вони милостиві і знають, що вона навернеться до них. Тоді Феодулія попросила показати їй богів, які щадять її, аби вона могла віддати їм шану. Правитель почув ці слова мучениці і зрадів.

Він повелів вести Феодулію в храм Адріана, колишнього римського імператора, якого вважали за бога, так само як і інших імператорів. Коли свята побачила ідола, то після молитви до Господа подула на нього. Від цього ідол впав і розбився на три частини. Правитель же став плакати через зруйнування ідола.

Невдовзі чутка про те, що сталося в Аназарві, дійшла до царів. Вони розгнівалися і послали довірену людину, аби переконатися у істинності цієї звістки. При цьому царі повеліли, якщо дійсно ідол Адріана зруйнований, віддати Пелагія на поживу звірам.

Коли правитель дізнався про винесений вирок, то став зі сльозами просити Феодулію зробити їхнього бога знову цілим. При цьому він обіцяв навернутися до Істинного Бога. Мучениця ж помолилася Господу і повеліла ідолу стати цілим на своєму місці, що і звершилося.

Однак беззаконний правитель не дотримався своєї обіцянки і став знову катувати святу. Він повелів свердлити ноги мучениці розжареними залізними палками. Під час цього катування до правителя підійшов комментарісій Елладій (чиновник, що наглядав за в’язнями) і попросив віддати йому Феодулію для мук.

Він пообіцяв правителю схилити її до ідолопоклонства, а у противному разі готовий був понести покарання через усічення голови. Тоді Пелагій погодився і передав Феодулію Елладію.

Новий мучитель увіткнув в тіло святої п’ять довгих цвяхів. Одним із них він проштрикнув голову мучениці через ліве вухо до правого, другим навпаки – через праве вухо до лівого, третій цвях забив у лоб святої, а двома іншими проколов їй соски. Свята ж помолилася Господу і отримала чудесне зцілення.

Тоді Елладій взяв Феодулію до себе додому і став лестощами схиляти її до своєї нечестивої віри. Однак його старання були марними, і він сам навернувся до святої віри Христової.

Наступного ранку Елладій разом з Феодулією прийшли до воєводи. Тут комментарісій сповідав свою віру в Істинного Бога, за що був одразу усічений мечем. Святу ж Феодулію кинули в розжарену піч, проте вона не зазнала від цього ніякої шкоди. Потім мученицю намагалися умертвити на розжареній сковороді, де її поливали смолою, воском та олією.

Однак сковорода раптом розлетілася на шматки, а іскри та полум’я попалило багатьох невірних. В цей час у полум’ї загинув і сам нечестивий воєвода. Феодулія ж залишилася неушкодженою. Тоді багато людей, які були свідками цього чуда, увірували в Христа, а серед них і поважні громадяни Макарій та Євагрій.

Потім язичники знову розпалили піч і кинули в неї Феодулію, Макарія, Євагрія та багато віруючих в Істинного Бога. В печі святі мученики помолилися Господу і відійшли у Небесні Обителі, де славлять Творця вічно. Амінь.

Добавить комментарий