20 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Парфенія Лампсакійського

Святий Парфеній був родом з Мелітополя, міста малоазійської провінції Мізії. Його батько служив дияконом в одній з міських церков. І Парфеній, що не знав грамоти, запам’ятав велику частину Святого Письма, яке слухав у храмі.

В юному віці святий ловив в озері рибу, продавав її і виручені гроші роздавав бідним. В цей час Господь наділив його даром звершення чудес.

Коли про Парфенія дізнався Мелітопольський єпископ Філіпп, то спочатку повелів навчити його книгам, а потім посвятив святого в пресвітера та доручив йому один із храмів міста. Парфеній став ще більше подвизатися в чеснотах і Іменем Господнім звершував предивні чудеса.

Якось святий зустрів на шляху чоловіка з виколотим оком, яке висіло у нього на щоці. Парфеній взяв те око і поставив на місце, потім промив водою, і через три дні той чоловік повністю одужав.
Одного разу на святого кинулася велика собака.

Вона заскочила йому лапами на плечі і хотіла вкусити за обличчя. Тоді Парфеній подув на неї, звершив хресне знамення, і собака здохла.

Згодом святий був поставлений єпископом міста Лампсака у Мізії. В той час у дорученій йому єпархії було дуже мало християн, більша ж частина жителів поклонялася ідолам.

Засмучений цією обставиною архіпастир став наставляти свою паству на путь спасіння і звершував численні чудеса, через що багато нечестивих навернулося до істинної віри.

Коли жителі Лампсака стали відрікатися від ідолопоклонства, Парфеній відправився до царя Костянтина і отримав від нього дозвіл на зруйнування язичницьких храмів. Крім цього, цар Костянтин дав святому багато золота на будівництво Божих церков.

Невдовзі після цього капища у Лампсаку зруйнували, а посеред міста звели просторий Божий храм. Коли потрібно було спорудити у вівтарі престол, то святий повелів взяти для цього великий камінь, який знайшов в одному з капищ. Майстри поклали цей камінь у віз, щоб перевезти його до храму Божого, і впрягли у віз волів. Воли ж, налякані дияволом, раптом стали бігти.

Візник Євтихіан, що йшов поруч і управляв ними, впав під колеса і був переїханий возом, від чого одразу помер. Коли Парфеній довідався про це, то поспішив на місце події. Тут він став на коліна і слізно молив Господа про воскресіння мерця, і Господь по молитві Свого угодника воскресив померлого.

Люди, що бачили це предивне чудо, прославили Бога. І до Парфенія стали приводити хворих та одержимих нечистими духами. Святитель же усіх зцілював своєю молитвою.

Одного разу до Парфенія був приведений біснуватий юнак – син пресвітера Никона. Батьки юнака стали просити святителя про допомогу, але святий сказав, що їхній син недостойний зцілення.

При цьому Парфеній назвав біснуватого батьковбивцею, оскільки він часто глумився над своїми батьками та ображав їх. Однак батьки зі сльозами продовжували благати святого про зцілення свого сина. Тоді святитель зглянувся на них і вигнав з юнака біса. Обрадувані батьки прославили Бога і повернулися з сином у свій дім.

Якось нечистий дух став заважати рибакам ловити рибу. Щоразу, як вони закидали сіті у воду, їм здавалося, що у сітях багато риби. Тоді вони витягували їх з трудом на берег, але риби там не було.

Так відбувалося і в Лампсаку, і в довколишніх містах та поселеннях. Коли ж рибаки попросити святителя про допомогу, то він обійшов всі берега та пристані і своєю молитвою прогнав диявола. Після цього улов рибаків знову став багатим.

Одного разу святитель у справах Церкви відправився у Фракію, область Візантійської імперії у північно-східній частині Балканського півострова. Тут він побував у місті Іраклії, де відвідав тяжкохворого архієпископа Іпатіана.

В цей час Господь відкрив Парфенію, що Іпатіан страждає через своє сріблолюбство, бо привласнює собі майно навіть убогих. Тоді святий сказав Іпатіану, аби він повернув Богу те, що належить бідним. Після цього Іпатіан роздав зібране в убогих срібло і зцілився від хвороби.

Коли Парфеній обходив церкви Іраклії, його супроводжував однойменний архієпископу архідиякон Іпатіан. Він став просити святого про допомогу, оскільки в його поселенні була сильна засуха. Тоді Парфеній відправився у ту місцевість, помолився Богу і звів з неба дощ.

Після цього святий передрік архідиякону Іпатіану, що після смерті архіпастиря Іраклійського, яка наступить через кілька днів, він займе його престол. Це ж саме Парфеній повідомив і архієпископу Іпатіану, а потім попрощався з ним і повернувся у Лампсак.

За свого життя святий навернув до Христа велику кількість язичників, зцілив безліч недужних та звільнив багато людей від нечистих духів. У похилому віці Парфеній відійшов до Господа. На його погребіння зібралася велика кількість єпископів, священиків та народу.

Тіло святого було з честю покладене у створеній ним каплиці. Біля гробу Парфенія звершувалися численні чудеса. Кончина ж святителя наступила у 318 р.

Добавить комментарий