24 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті священомученика Власія

Святий Власій проводив непорочне та богоугодне життя. Через це благочестиві жителі Севастії Каппадокійської захотіли бачити його на єпископському престолі свого міста, що і здійснилося.
В той час було сильне гоніння на християн з боку нечестивих царів.

Тому багато віруючих в Істинного Бога терпіли муки і приймали нетлінні вінці у Царстві Небесному, багато хто переховувався у пустинних місцях, а деякі, найбільш легкодухі, схилялися до поклоніння ідолам.

Святий Власій під час Діоклетіанового гоніння, а також і за царювання Лікінія переховувався у печері в пустинній горі Агреос. Тут він проводив час у молитвах та пості. Сюди до святого приходили звірі і слухняно стояли перед печерою, допоки він молився, а потім приймали від нього благословіння і розходилися. При цьому хворі звірі від дотику рук святого отримували зцілення.

Жорстоким мучителем християн був ігемон Агріколай. Якось він послав ловців за хижими звірами, аби цим звірам потім віддавати на поживу віруючих в Істинного Бога. У своїх пошуках ловці прийшли до гори Агреос, де побачили перед печерою велику кількість звірів, а у печері Власія, що молився Богу. Тоді вони донесли про це ігемону і за його наказом повели святого на суд у Севастію.

На своєму шляху святий зцілював людей та тварин, і язичники, які бачили ці чудеса, наверталися до Істинного Бога. В цей час до Власія підійшла бідна вдова. Вона жалілася, що вовк забрав її єдине порося. Тоді святий посміхнувся і сказав, що порося буде повернене їй живим та здоровим.

Після цього він пішов далі, а вовк приніс порося назад до вдови і випустив його перед нею.
У Севастії святий представ перед Агріколаєм, який звернувся до нього з облесливими словами і назвав його другом богів. Тоді Власій сказав йому, щоб він не називав богами бісів, які будуть вічно горіти з тими, хто їх шанує. Ігемон розсердився через такі слова і повелів нещадно бити святого, після чого мученика кинули в темницю.

В цей час згадана вдова заколола своє порося, приготувала з нього страву і принесла до святого. Вона благала Власія прийняти від неї їжу, і святий прийняв та їв її. Після цього він благословив вдову і сказав їй, щоб вона щороку звершувала його пам’ять, та пообіцяв, що тоді в її домі буде достаток. Також святий пообіцяв благословіння Боже й іншим людям, які вшановуватимуть його пам’ять.

Невдовзі Власія вдруге привели на муки. Його повішали на дереві і стругали залізними знаряддями. Після довгого катування святого знову повели в темницю.

В цей час за мучеником йшли слідом семеро благочестивих жінок. Вони збирали кров Власія, що крапала на землю, і помазували себе нею. Тоді ігемонові слуги схопили їх і привели до свого господаря, який повелів цим жінкам принести жертви богам.

Вони ж не відмовилися, тільки сказали, що спочатку їм слід обмити себе, за звичаєм, у найближчому озері, і попросили у ігемона богів, щоб одразу ж там на березі звершити їм жертвоприношення.

Тоді за наказом ігемона ті жінки взяли ідолів у мішках на плечі і у супроводі воїнів пішли до озера. Тут, під приводом сорому, вони попросили воїнів відійти, а самі тим часом втопили ідолів у глибокому місці. Після цього святі жінки сподобилися постраждати за Христа і прийняли мученицьку кончину.

Потім до Агріколая знову привели Власія, який, як і раніше, не схилявся до поклоніння богам і сповідував Істинного Бога. Тоді мучитель повелів втопити його в озері. Власій же осінив воду хресним знаменням і пішов по ній, як по суші. В цей час шістдесят вісім язичників, що хотіли повторити чудо святого, загинули у глибині.

Зрештою, ігемон наказав обезглавити Власія, а разом з ним і двох отроків – синів однієї з семи мучениць.

На місці страти святий став молити Бога про прощення своїх гріхів і про дарування милості тим людям, які будуть звершувати його пам’ять. В цей час на Власія зійшла з неба світла хмара, і почувся Голос Христовий, який обіцяв святому виконання його прохання. Після цього Власію та отрокам відсікли голови. Кончина мучеників наступила близько 316 р.

Благочестива жінка Єлісса поховала чесні останки святих на місці їхньої кончини. При гробниці мучеників болящі чудесно отримували зцілення. Під час хрестових походів мощі святого Власія були перенесені на Захід. Тепер їхні частини знаходяться в багатьох країнах Європи.

Добавить комментарий