2 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святого Феодора Тирона

Святий Феодор постраждав за царювання імператорів Максиміана Галерія та Максиміна Даки. Він був обраний у воїни і приведений у мармарітський полк, що розташовувався тоді в Понтійському місті Амасії. Керував цим полком препозіт Врінка.

Як тільки Феодор Тирон (тирон з лат. – новобранець) прибув у полк, язичники стали примушувати його до жертвоприношення. Тоді святий оголосив себе християнином і відмовився від поклоніння несправжнім богам. Препозіт же Врінка став вмовляти Феодора принести жертву ідолам, однак не досягнув успіху і вирішив дати святому кілька днів для роздумів. Цей час мученик проводив у молитві.

Тоді нечестиві схопили декількох християн і відвели в темницю. Феодор же по дорозі туди повчав їх святої віри і переконував бути вірними Христу. Потім святий підпалив капище богині Цибели, яку язичники вважали матір’ю богів, в тому числі і Зевса.

Очевидці донесли про це градоначальнику Кроніду, який схопив святого і привів до ігемона Публія. Тоді Публій викликав до себе препозіта Врінку і запитав у нього про Феодора. Врінка ж сказав, що вмовляв Феодора принести жертву богам, а потім дав йому строк для роздумів, але оскільки він звершив такий вчинок, то його слід віддати під суд.

Після цього ігемон запитав у Феодора, для чого він приніс богині замість жертви вогонь. Святий відповів, що запалив дрова, аби вогонь обпалив камінь, і в свою чергу запитав, невже їхня богиня настільки безсильна, що вогонь може обпалювати її. Публій розгнівався через це і повелів бити святого.

При цьому він сказав Феодору, що жорстокими муками примусить його звершити жертвоприношення. Тоді святий відповів, що не боїться ніяких мук і готовий постраждати за Христа.

Потім ігемон засудив святого на голодну смерть, і Феодора замкнули в темниці, а на двері наклали печать. Однак Дух Святий укріпляв мученика Своєю благодаттю.
Під час ув’язнення Феодору явився Іісус Христос і повелів більше не приймати земної їжі та пиття. При цьому Господь повідомив святому, що для нього приготовлене вічне життя на Небесах.

Обрадуваний цим видінням Феодор став співати Псалми. Разом з ним співали і Ангельські лики. Цей солодкий спів почула варта і заглянула через віконце до Феодора. Тут сторожі побачили крім святого багато мужів у білому вбранні, про що поспішили доповісти ігемону. Коли той прибув у темницю, то побачив, що двері до мученика замкнені і запечатані. Там він також почув багато голосів.

Публій увійшов всередину приміщення, де утримувався Феодор, але окрім святого там нікого не було. Тоді Ігемон сильно злякався і покинув темницю, а мученику повелів дати трохи хліба та води. Однак святий не прийняв їх і сказав, що його живить Господь.

Коли наступного ранку мученик представ перед ігемоном, то мучитель став знову схиляти його до ідолопоклонства. Він обіцяв святому, що розповість про нього царям, і вони зроблять його головним жерцем богів. Феодор же повідомив, що до кінця свого життя не відвернеться від Христа.

Тіло святого стали стругати залізними зубцями. При цьому оголювалися кістки мученика, а він весь час славословив Бога, а народ почав вимагати смерті святого. Тоді мучитель ще раз запропонував Феодору звершити жертвоприношення, після чого засудив його на спалення.

Ігемонові слуги швидко зібрали багато дров і розвели вогнище. Святий Феодор безстрашно увійшов в нього і перехрестився. В цей час на мученика зійшов Святий Дух і прохолодив його. Тоді Феодор зі словами славослів’я на устах віддав Господу свою душу. Кончина святого наступила близько 306 р.

Тіло мученика випросила для поховання благочестива жінка Євсевія. Вона поховала останки святого в своєму домі в Євхаїтах, після чого щороку святкувала його пам’ять.

Після кончини Феодора за царювання імператора Юліана Відступника (361 – 363 рр.) сталося наступне чудо. Нечестивий Юліан у першу седмицю Великого Посту захотів осквернити християн, які особливо стараються зберігати в цей час чистоту.

Тому він повелів константинопольському градоначальнику окропляти ідоложертовною кров’ю всі їстівні припаси, що продаються на торжищах. Але Господь зберіг Своїх рабів і зруйнував підступний задум ідолопоклонника.

В цей час Константинопольському архієпископу Євдоксію явився великомученик Феодор Тірон і повідомив про хитрість злочестивого імператора. Він сказав архієпископу зібрати паству і заборонити їй купувати їжу на торжищах.

На запитання ж архієрея, що їсти тим людям, у кого немає вдома запасів, Феодор повелів годувати їх коливом (вареною з медом пшеницею). Потім святий назвав себе і сказав, що посланий Богом християнам на допомогу. Тоді Константинопольський архіпастир виконав повеління святого і зберіг вірних рабів Христових від ідоложертовної їжі.

З того часу Церквою встановлено святкувати пам’ять великомученика Феодора у першу суботу Великого Посту. При цьому у надвечір’я суботи звершується благословіння колива разом зі співом молебного канону святому Феодору.

Добавить комментарий