3 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святителя Лева Римського

Святитель Лев народився в Італії і в юному віці здобув освіту. Він проводив доброчесне життя, за що удостоївся сану архідиякона. Пізніше, після смерті папи Римського Сікста ІІІ, Лев був обраний його наступником і ревно пас словесне стадо Христове.

В цей час лютий завойовник Аттіла, вождь гунів (азійського кочового народу), підступив до Італії. Місцеве населення не могло протистояти силі грізного ворога, і папа Лев зі сльозами став молити Бога про порятунок своєї пастви.

Також святий ревно просив допомоги у первоверховних Апостолів Петра і Павла. Після цього святитель сам відправився до жорстокого Атілли і з Божою допомогою угасив лють ворога та вмовив його відступити від меж Італії.

Коли потім воєводи гунів запитували у свого ватажка, чому він покорився лише одному римлянину і залишив італійські багатства, той відповів, що поряд з папою стояли два подібні до Ангелів мужі з мечами в руках і погрожували йому смертю.

Під час архіпастирського служіння святого Лева Церкву Христову бентежили своєю єрессю Євтихій, архімандрит Царгородський, та Діоскор, патріарх Олександрійський. Вони зливали в єдине єство два єства в Іісусі Христі: Боже і людське.

В 449 р. єретики зібрали у Ефесі неправедний собор і несправедливо засудили та жорстоко побили Патріарха Царгородського Флавіана, від чого той через декілька днів скінчався. Святий же Лев старався укріпити Церкву Христову та захистити її від єретиків. Для цього він посилав до імператорів Феодосія та Маркіана прохання про скликання Вселенського Собору.

Зрештою, 8-го жовтня 451 р. у місті Халкидоні (передмісті Константинополя) відкрилися засідання Четвертого Вселенського Собору, в якому прийняли участь 630 святих Отців. Однак папа Лев не прибув на Собор через старість та часті нашестя на італійську землю ворогів. Замість себе він послав єпископів Пасхазія та Лукентія і пресвітерів Воніфатія та Василія.

Під час соборних засідань було прочитане послання папи Лева, написане святому Флавіану, Патріарху Царгородському, який скликав в Константинополі помісний собор проти Євтихія. Як свідчить Єрусалимський Патріарх Софроній, після написання цього послання Лев поклав його на гробі Апостола Петра.

При цьому папа молив Апостола, щоб він виправив допущені в посланні помилки і пояснив те, що ще потребує пояснення. Через сорок днів після цього Апостол Петро явився Леву і сказав, що він прочитав і виправив. Тоді папа Лев забрав послання з гробу Апостола і знайшов його дійсно виправленим.

Послання святого Лева, зачитане на Соборі, загороджувало уста єретиків і утверджувало Православ’я. Це послання і пізніше використовувалося святими Отцями Церкви у боротьбі проти єресі.

Вищезгаданий святий Софроній повідомляє наступне.
В той час як єретики хулили послання папи Лева, Олександрійський Патріарх Євлогій, що займав патріаршу кафедру з 579  по 607 р., захищав його. Через це Євлогій удостоївся прихильності святого Лева, який тоді вже перебував в Обителях Небесних.

Про це свідчить розповідь святого Феодора, єпископа міста Дарни у Лівії, який колись був кувікуларієм святителя Євлогія. Цей Феодор мав наступне видіння. Йому явився папа Лев і попросив сповістити про нього Патріарху Євлогію, після чого увійшов до Євлогія і дякував йому за те, що вони захищали його грамоту, написану Патріарху Флавіану, пояснили її і загородили нею уста єретиків.

Таке видіння Феодор бачив тричі, а потім розказав про нього святителю Євлогію. Тоді Євлогій просльозився і став дякувати Господу за те, що Він сподобив його бути проповідником істини і, по молитвах Апостола Петра та папи Лева, прийняв його малі труди.

Коли папа Лев у глибокій старості наблизився до кінця свого життя, то сорок днів провів у молитві та пості біля гробу Апостола Петра. Він молив Апостола, щоб той випросив у Господа прощення його гріхів.

Через сорок днів Петро явився святому і повідомив, що йому відпущені всі гріхи, окрім тих, які він звершив при посвяченні інших в священний сан. При цьому Апостол сказав, що Леву доведеться відповідати, якщо він когось незаконно хіротонізував.

Після цього видіння папа Лев посилив свій піст, збільшив подаяння бідним і зі скрухою молив Бога про прощення, допоки не удостоївся його. Потім святий підготувався належним чином до своєї кончини і відійшов до Господа у 461 р. під час царювання імператора Лева Великого. Мощі святителя почивають в соборі Апостола Петра у Ватикані.

Після папи Лева залишилося близько 100 Слів та 140 листів догматичного і морального змісту. Святий Лев часто спонукав паству звершувати справи милосердя. Він говорив, що багаті самі повинні шукати бідного і допомагати йому, оскільки Бог дає багатство для того, щоб воно текло до бідного.

Також святитель переконував людей звертатися за допомогою до святих та шанувати їхні чесні мощі.

Добавить комментарий