6 лютого Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Євстафія Антіохійського

Святий Євстафій був родом з міста Сіда у Памфілії (прибережній області Сирії). Він спочатку займав єпископську кафедру у сирійському місті Берії, а потім був переміщений в Антиохію (древню столицю Малоазійського Сходу Греко-Римської імперії).

Час життя та архіпастирського служіння святителя припадає на кінець ІІІ та першу половину IV ст., коли християнство здобуло повну перемогу над язичництвом. Однак Церква Христова не змогла перебувати в мирі, бо виникла потреба у боротьбі з єретиками.

Головним ворогом істинної віри в цей час став Арій – пресвітер Олександрійської Церкви. Він стверджував, що Син Божий створений Богом Отцем і є найвищим Його творінням, а Дух Святий створений Сином. До своєї єресі Арію вдалося схилити багатьох людей, в тому числі і священнослужителів.

Щоб відновити порушений мир, рівноапостольний цар Костянтин Великий скликав у 325 р. в Нікеї Перший Вселенський Собор Церкви. На цей Собор прибуло близько 300 єпископів, а крім них багато пресвітерів, дияконів, сановників, філософів та вчених.

Під час проведення соборних засідань почергово головували єпископи найзнаменитіших престолів, і першим головуючим був святий Євстафій. Саме він звернувся з вітальною промовою до царя, після чого зайняв місце праворуч від нього.

Серед присутніх на Соборі було багато язичницьких філософів. Найпихатіший із них, на ім’я Федон, щоб заперечити вчення християнське, став захищати єретичні мудрування Арія. В спір з ним вступив святий Євстафій, який володів високими філософськими знаннями. В результаті цієї розмови Федон прославив Істинного Бога та прокляв Арія і його єресь.

Однак Арій разом з єпископами Феоном Мармарікським та Секундом Птолемаїдським не послухалися присутніх на Соборі святих Отців і не захотіли відректися від своєї єресі. За це вони були відлучені від Церкви та ув’язнені.

Інші ж прихильники єресі підписали затверджений на Соборі Символ віри і засудили Арія. Але двоє з них – єпископи Євсевій Нікомидійський та Феогній Нікейський – відмовилися засудити Арія і були покарані засланням. Проте вони скоро удавано розкаялися і повернулися в свої єпархії.

Коли святитель Євстафій прибув у Антиохію, то скликав помісний собор з підлеглих Антиохійській митрополії єпископів та пресвітерів. Він виклав їм постанови Вселенського Собору, яких переконував неухильно дотримуватися.

В 326 р. для утвердження та поширення християнства святий Євстафій разом з пресвітерами, дияконами та іншими кліриками відправився у Іверію (Грузію). Велика частина іберійців в той час була навернена до Христа проповіддю та чудесами святої рівноапостольної Ніни.

Тут святитель Євстафій хрестив царську сім’ю та вельмож, а священики – простий народ. Також святитель освятив побудований у Мцхеті храм Дванадцяти Апостолів і поставив єпископом пресвітера Іоанна. Священики ж обходили міста та поселення, де навчали істинної віри ще не навернених до Христа іберійців.

В цей час у Антиохії на святого чекали тяжкі випробування. Єретики за відсутності імператора, який тоді перебував у Західній частині імперії, продовжували поширювати єресь та клопотали про повернення Арія із заслання. Водночас вони стали переслідувати єпископів Олександра і його наступника Афанасія Олександрійських та Євстафія Антиохійського, що стояли їм на перешкоді.

Так, єпископи Євсевій Нікомидійський та Феогній Нікейський разом з однодумними собі єпископами прибули в Антиохію, де тоді окрім святителя Євстафія перебували ще деякі православні архіпастирі.

Тут вони підступним чином попросили скликати братський собор, під час якого з немовлям на руках до них увійшла жінка і з криком заявила, що батько її дитини – Євстафій. Тоді єретики сказали, що для підтвердження такого звинувачення достатньо, щоб жінка поклялася в правдивості своїх слів.

Однак православні єпископи не схилилися на це і стали вимагати наявності свідків. В цей час антиохійський народ підняв заворушення і був готовий зі зброєю в руках захищати свого архіпастиря. Єретики ж поспішили покинути Антиохію, а та жінка, яка тяжко захворіла після свого наклепу, привселюдно зізналася, що була підкуплена аріанами.

Після цього єретики прибули до імператора Костянтина і звели новий наклеп на святого. Вони сказали, що Євстафій викликав в Антиохії народне заворушення і що він погано висловлювався про матір імператора. Через це святитель у 331 р. був засланий у Фракію, а його архіпастирський престол зайняв аріанин.

При цьому велика кількість народу та пресвітерів, навчена святим Євстафієм, залишалася вірною православ’ю і звершувала окремі від єретиків Богослужіння. Послідовники ж Арія прозвали православних християн Антиохії євстафіанами.

Після смерті Костянтина Великого єретики здобули ще більшу владу і розширили свій вплив. Вони добилися переселення святого Євстафія з Фракії, де він ревно продовжував утверджувати православ’я, у македонське місто Філіппи. Тут святитель близько 345 р. відійшов до Господа. У 382 р. його чесні мощі були урочисто перенесені в Антиохію.

Добавить комментарий