10 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Тарасія Константинопольського

Святий Тарасій народився в сім’ї патриціїв у Константинополі. Він мав гарну освіту і виконував різні обов’язки при царському палаці. Згодом Тарасій став радником імператора Костянтина VI Порфірородного (780 – 797 рр.), який вступив на престол у 10-річному віці і царював разом з матір’ю Іриною.

В цей час Константинопольською Церквою управляв Павло Кіпрянин. Він був доброчесним мужем, однак слабовольним та боязливим, через що мав спілкування з іконоборцями, в чому дуже розкаювався.

Не будучи в змозі перемогти іконоборчу єресь, що поширилася в Константинополі та довколишніх областях, Павло покинув патріарший престол та прийняв схиму у монастирі святого Флора.

Коли сюди прибули цариця Ірина і цар Костянтин, Павло сказав їм про необхідність скликання Вселенського Собору для подолання єресі та порадив звести на престол радника Тарасія. Тарасій же не хотів приймати на себе управління Церквою, однак погодився за умови засудження іконоборства на Вселенському Соборі.

У патріаршому сані (784 –806 рр.) Тарасій став віддаватися подвигам посту та молитви. Він відмовився від м’яких постелі та вбрання і спав зовсім мало. При цьому святий роздавав щедру милостиню убогим, влаштовував лікарні та богадільні, заснував монастир і щонеділі під час святкової трапези для бідних сам прислуговував їм.

У 787 р. стараннями Патріарха Тарасія та цариці Ірини відбувся Сьомий Вселенський Собор Церкви, в якому прийняли участь 367 святих Отців. На Соборі була засуджена іконоборча єресь та утверджене шанування святих ікон. Таким чином Церкві Христовій був дарований мир, і серед народу була велика радість.

Коли імператору Костянтину виповнилося 20 років, він через наклеп усунув від влади свою мудру матір царицю Ірину. Сам же став проводити непристойне життя і потай зраджувати своїй благочестивій дружині Марії. Щоб вдруге вступити у шлюб і зробити царицею свою наложницю Феодотію, Костянтин неправдиво звинуватив Марію у спробі отруїти його. Ця чутка швидко поширилася серед народу.

Після цього цар послав до святого Тарасія одного зі своїх вельмож, аби він повідомив Патріарху про вчинок Марії та випросив у нього благословіння царю вступити у новий шлюб. Проте Тарасій зрозумів підступність Костянтина і відмовився благословити його.

Тоді Костянтин вирішив покликати Патріарха до себе, прийняти його з честю і схилити на свій бік. Святий же Тарасій прибув до царя разом з чесним старцем Іоанном. Костянтин почав жалітися Патріарху на свою дружину Марію, сказав, що вона стала його лютим ворогом, бо задумала отруїти його, і тепер її слід або стратити, або постригти в чернецтво.

При цьому Костянтин показав святому Тарасію якусь посудину з каламутною рідиною, якою нібито Марія мала намір отруїти його.

Тарасій же, який бачив, що Костянтин зводить наклеп на свою дружину через нечисту похіть до іншої жінки, безбоязно викрив його і повідомив, що навіть під страхом смерті не погодиться зруйнувати Богом скріплений законний шлюб. Також святий сказав царю, що не допустить його у святий вівтар для Божественного причастя. Старець Іоанн підтримав Патріарха, за що один із сановників похвалявся убити його мечем.

Слова Патріарха Тарасія та старця Іоанна розлютили царя, і він повелів вигнати їх з палацу з безчестям. Після цього Костянтин відправив свою законну дружину у монастир, де над нею насильно звершили постриг, а сам одружився на Феодотії.

Шлюб був звершений без відома Патріарха пресвітером Іосифом, якого за це відлучили від Церкви. Коли святий Тарасій намагався розірвати цей беззаконний союз, то Костянтин погрозив, що підніме знову іконоборче гоніння. Тому заради церковного миру Патріарх залишив царя жити в його беззаконні.

В цей час цариця Ірина, яка бачила, що її син знову готовий підняти іконоборство, разом з найголовнішими сановниками повстала проти нього. Костянтин був ув’язнений в одному з палаців, а потім осліплений, через що і скінчався.

Святий Патріарх Тарасій протягом всього свого архіпастирського служіння щодня звершував Святу Літургію, і тільки хвороба могла зашкодити цьому. Навіть у похилому віці він не відступав від такої звички, допоки міг вставати з одра.

Перед кончиною Патріарху довелося боротися з нечистими духами. Після перемоги у цій боротьбі він мирно спочив. При цьому лице його проясніло.

Тіло святого Тарасія було поховане у заснованому ним монастирі на Босфорі. Від його гробу чудесно отримували зцілення болящі та біснуваті.

Навіть після смерті святий боровся проти іконоборців. Так, імператор-іконоборець Лев Вірменин незадовго до своєї кончини бачив уві сні Патріарха Тарасія, який повелів воїну Михаїлу убити його мечем, що той і зробив. Невдовзі нечестивий цар дійсно загинув від меча одного зі своїх воєвод – Михаїла Валвоса.

Добавить комментарий