12 брезня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Тита Печерського

Святий Тіт подвизався в Києво-Печерському монастирі в сані пресвітера. Він мав велику дружбу з монахом Євагрієм, що був дияконом. Однак під впливом ворогу роду людського братська любов між ними змінилася на ненависть та ворожнечу.

Тіт і Євагрій навіть не дивились в обличчя один одному і по всякому уникали зустрічатися. Коли один звершував кадіння, другий відходив, а якщо не відходив, то перший ігнорував його і, не покадивши, проходив далі.

Братія вмовляла Тіта і Євагрія помиритися, однак вони не зважали на вмовляння братії і зі злобою та ненавистю в серці звершували своє служіння та причащалися Святих Христових Тайн.

Одного разу Тіт тяжко захворів і наближався до смерті. В цей час він зі сльозами став розкаюватися у своїй ненависті до Євагрія і через інших попросив у нього прощення. Однак серце Євагрія окам’яніло в своїй злобі, і він замість того, щоб простити Тіта, почав проклинати його.

Тоді диякона насильно привели до святого, щоб помираючий зміг примиритися з ним. Коли Тіт побачив Євагрія, то зі сльозами впав йому до ніг і став просити прощення і благословіння. Проте диякон сказав, що не хоче миритися з Тітом ні в цьому віці, ні у майбутньому. Потім він вирвався з рук монахів і впав.

Коли ж його хотіли підняти, то виявилося, що він мертвий. При цьому ні руки скласти, ні очі та уста закрити йому не вдавалося. Водночас з цим Тіт повністю зцілився від своєї хвороби. Присутня братія злякалася і запитала у нього, що це все означає.

Тіт же розказав, що коли лежав на одрі хвороби із гнівом в серці, то побачив, як Ангели відступили від нього, а біси раділи його гніву. Тоді він попросив заочно у Євагрія прощення. Коли ж Євагрій був приведений до нього і відмовився простити його, то Ангел з полум’яним списом вдарив Євагрія, і він впав мертвим, а його (Тіта) підняв з одра хвороби, і він повністю одужав.

Налякані таким чудом, монахи стали плакати через погибель Євагрія, а потім поховали його. При цьому скласти йому руки і закрити уста та очі так і не вдалося. З того часу братія стала ретельно берегти себе від гніву, а особливо сам пресвітер Тіт.

Він настільки полюбив ближніх, що стяжав непорушний мир у своїй душі. Через таку доброчесність він після багатьох трудів та подвигів удостоївся упокоїтися в Царстві Небесному, де вічно прославляє Пресвяту Трійцю.

Чесне ж тіло преподобного знаходиться в одній із печер разом з мощами інших святих Києво-Печерського монастиря.

Добавить комментарий