13 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті патріарха Протерія

В V ст. після святого Кирила Олександрійську патріаршу кафедру займав єретик Діоскор. Він був прихильником єресі Євтихія, який говорив, що при втіленні Бога-Слова Божество поглинуло людську природу, і заперечував наявність двох природ в Іісусі Христі.

Діоскор багатьох привів до такої єресі і намагався схилити на свій бік доброчесного пресвітера Протерія, що був сповнений духовної премудрості і відрізнявся святістю життя. Щоб добитися прихильності святого Патріарх підступно вшанував його саном протопресвітера, однак Протерій зберігав чистоту святої віри.

У 451 р. в місті Халкидоні відбувся Четвертий Вселенський Собор. На ньому була засуджена єресь Євтихія та Діоскора, і останній був позбавлений патріаршого сану, відлучений від Церкви та засланий в Пафлагонію (область на півночі Малої Азії).

Після цього Патріархом Олександрійським був обраний Протерій. Однак більшість жителів Олександрії не хотіла прийняти його. Їх до цього спонукали і ставленики Діоскора – пресвітер Тимофій на прізвисько Елур і диякон Петро Монг – разом зі своїми прибічниками. Через це в місті виник розбрат. Одні підтримували Патріарха і сповідували істинну віру, інші проклинали постанови Халкидонського Собору, а самого Протерія називали єретиком.

Щоб приборкати народне заворушення, в Олександрію з Фіваїди прибув консул з воїнами. Прихильники Діоскора стали кидати у воїнів камінням, і останні змушені були заховатися в храмі. Тоді бунтівники захопили храм і спалили всіх воїнів, які в ньому переховувалися.

Невдовзі про те, що відбувається в Олександрії, дізнався благочестивий цар Маркіан. З допомогою військової сили він придушив бунт і для покарання місцевих жителів вжив ряд заходів. Так, він повелів, щоб хліб, який привозили на кораблях у Олександрію, відправляли у Царгород, відняв у населення угіддя, обмежив свободу мешканців міста, заборонив народні вистави.

Тоді за проханням місцевих жителів, яким не вистачало хліба, Патріарх Протерій відправився до царя та попросив у нього милості для народу. Цар послухався святителя і відмінив покарання для мешканців Олександрії.

На певний час після цього єретики стихли, однак невдовзі, коли помер цар Маркіан, повстали з новою силою. Відлучений від церкви Тимофій став готувати нове заворушення. Він підступно переманив на свій бік єгипетських монахів.

Для цього у безмісячну ніч він обходив їхні келії, називав себе світлим Ангелом і велів не приймати постанов Халкидонського Собору та не вступати у спілкування з Патріархом Протерієм, а замість нього звести на престол Тимофія Елура.

Коли монахи розповіли один одному про своє видіння, то всі разом відправилися у Олександрію. Тут Тимофій зібрав довкола себе багато бунтівників, яких або звабив, або підкупив. Серед них було два відлучених від Церкви єпископи та декілька відлучених пресвітерів.

Коли консула не було в місті, Тимофій разом з натовпом однодумців увійшов в храм і всупереч канонам Церкви був посвячений в єпископа та зведений на патріарший престол. Сам же Патріарх Протерій потай покинув Олександрію. Однак уві сні йому явився Пророк Ісайя, повелів повернутися в місто і сказав, що там буде чекати на нього.

Тоді Протерій зрозумів, що його очікує мученицька смерть, і повернувся в місто. Тут святий Патріарх разом із шістьма чоловіками, що були при ньому, був жорстоко убитий. При цьому все його тіло розтерзали гострими наконечниками залізних жезлів.

Однак це не задовольнило розлючених єретиків, і вони прив’язали мотузки до ніг святого та потягнули його на середину міста. В цей час тіло Протерія продовжували терзати, а деякі нечестивці навіть кусали його. Після цього єретики розвели вогонь і спалили чесні останки святого, а прах розвіяли.

Потім Тимофій розіслав своїх воїнів по всьому Єгипту, щоб прогнати благочестивих архієреїв та поставити замість них єретиків. Тоді православні святителі повідомили про те, що відбувається, царю Леву та Царгородському Патріарху Анатолію, які сильно засмутилися через вбивство неповинного Протерія.

Невдовзі за царським повелінням у Олександрію прибули сановники з військом та вчинили розправу над бунтівниками. Тимофій Елур був позбавлений сану, відлучений від Церкви та ув’язнений у місті Ганграх. В цей час на патріарший престол був зведений доброчесний Тимофій на прізвисько Салофакіол, який мудро управляв Церквою Христовою.
Чесна кончина священномученика Протерія наступила у 457 р.

Добавить комментарий