14 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мучениці Євдокії

Свята Євдокія проживала в місті Іліополі (на півночі Палестини) за царювання Траяна (98 – 117 рр.). Вона мала прекрасну зовнішність і вела розпусне життя. Через постійне перебування у гріховному зв’язку з різними чоловіками Євдокія стяжала несказанні багатства.

Одного разу у сусідньому з житлом блудниці приміщенні зупинився на ночівлю монах Герман. За стіною кімнати, яка була йому виділена, знаходилася опочивальня Євдокії. В ту ніч блудниця прокинулася від співу Псалмів, що доносився до неї.

Євдокія зацікавилася і стала слухати. Коли Герман завершив молитовний спів, то став читати про Страшний Суд та муки грішників. Всі його слова глибоко зворушили душу Євдокії, самарянки за вірою. Вранці блудниця покликала до себе монаха і стала розпитувати його про його віру.

Наставлена Германом, велика грішниця почала навертатися до істинної віри. Вона провела сім днів у своїй кімнаті в молитві та пості. Після цього Герман прийшов до неї і запитав, про що вона міркувала протягом цього часу.

Тоді Євдокія відкрила йому про чудесне видіння, яке мала минулої ночі. Під час молитви її осяяло яскраве світло, і юнак у сніжно-білому вбранні поставив її на хмару та став підніматися з нею на Небо.

В цей час явилося чорне страховище і намагалося вирвати її з рук проводиря. При цьому страховище кричало, що мало Євдокію своєю зброєю, через яку торжествувало над людьми, а тепер Архістратиг Небесних Сил кидає його під її ноги.

Багато й іншого волало страхіття, однак юнак тільки грізно дивився на нього, а до Євдокії посміхався. В цей час пролунав Голос, який сказав, що милосердному Богу угодно, щоб грішники, які каються, були прийняті на лоно Авраамове. Потім Голос повелів Архістратигу Михаїлу повернути Євдокію назад, аби вона звершила свій подвиг.

Невдовзі після цього Євдокія прийняла Святе Хрещення, роздала багатство і стала подвизатися у жіночому монастирі. Тут вона проводила стримане життя, швидко вивчила Псалтир і зрозуміла Святе Письмо, а після смерті ігумені була обрана на її місце.

В цей час юнак Філострат, що мав колись гріховний зв’язок з Євдокією і палав нестримною пристрастю до неї, задумав повернути її до гріховного життя. Він підступно увійшов в монастир, куди не зазвичай не впускали чоловіків, і став вести зі святою спокусливу розмову.

Тоді Євдокія гнівно подивилася на нього, побажала, щоб Господь не допустив йому повернутися назад, подула йому в обличчя, і Філострат впав мертвий.

Вночі Євдокії явився Господь і повелів помолитися над мертвим тілом. Коли вона помолилася, Господь воскресив Філострата, і сластолюбний юнак увірував в Істинного Бога та попросив у святої прощення.

В цей час на Євдокію донесли царю Авріліану, який був під владою римських кесарів і правив тією країною. Святу звинуватили у тому, що вона прийняла галілейську віру в Христа і віднесла в пустиню багато золота.

Тоді Авріліан послав коміта з трьомастами воїнів, щоб вони схопили Євдокію. Однак, стримані силою Божою, воїни не могли підступити до монастиря і через декілька днів були убиті смертоносною отрутою величезного змія. Лише коміт і троє воїнів уціліли та повернулися до царя.

Після цього з наміром схопити святу у пустиню відправився царський син. Проте по дорозі туди він сильно поранив ногу і від цього скінчався.

Сильно опечалений смертю сина цар, сам тяжко занедужав. Тоді юнак Філострат порадив царю відправити до Євдокії прохання, щоб вона своєю молитвою оживила мерця. Коли свята прочитала царське послання, то відповіла на нього листом, у якому сказала, що цар побачить велику славу Істинного Бога, якщо всім серцем увірує в Нього.

Після цього послання від Євдокії поклали на груди померлого царевича, і він одразу ж ожив. Через таке чудо увірувала в Христа вся царська сім’я.

Згодом цар з царицею скінчалися, їхній син став єпископом, а дочка Геласія прийняла постриг у монастирі Євдокії. Це сильно розлютило намісника Іліополя Діогена, якому Геласія була обіцяна в дружини, і він повелів схопити святу. Перед своїм виходом з обителі Євдокія встигла заховати в себе на грудях маленький ковчег з Пречистими Дарами.

Після розмови з преподобною намісник повелів оголити її до пояса та бити. Коли воїни знімали одяг зі святої, випала частинка Тіла Христового. Вона перетворилася на вогонь, попалила слуг і обпалила наміснику плече. Тоді Діоген почав призивати на допомогу свого бога Сонце. В ту ж мить з неба зійшов вогонь і умертвив його.

В цей час один із воїнів побачив біля Євдокії Ангела і увірував в Христа. Він став просити святу воскресити намісника. За проханням воїна Євдокія помолилася Богу і оживила Діогена разом зі слугами. Потім по молитві святої повернулася до життя дружина коміта Діодора, яка раптово померла в бані. Через такі чудеса багато народу увірувало в Істинного Бога.

Після прийняття Святого Хрещення Євдокія прожила 56 років, а потім була обезглавлена за повелінням нечестивого намісника Вікентія – наступника Діогена.

Добавить комментарий