15 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святого Феодота Киринейського

Святий Феодот народився в Галатії (малоазійській області) і був вихований в християнському благочесті. Він проповідував Слово Боже на острові Кіпрі, де багатьох язичників відвернув від ідолопоклонства та привів до віри в Істинного Бога. За це він був зведений на єпископський престол кіпрського міста Кірінії.

В цей час царював запеклий язичник Лікіній (311 – 324 рр.), а островом Кіпром управляв жорстокий намісник Савін. Він повелів схопити єпископа Феодота і привести на муки. Коли ж святий почув про це, то сам явився до намісника і сказав, що прийшов проповідати Христа Бога і викрити безсилля та нікчемність язичницької віри.

Слова Феодота розсердили Савіна, і він повелів бити мученика твердими жилами. Святий же мужньо терпів страждання і говорив, що не відчуває мук, оскільки сповнений великої духовної радості. Тоді намісник сказав Феодоту, що буде мучити його до того часу, допоки він не поклониться богам.

Після цього боки мученика стругали залізними кігтями, і він молився, щоб Господь дав йому силу витерпіти муки. Від такого катування оголилися кістки святого, і мучитель повелів відвести його в темницю.

Коли через п’ять днів Феодот знову представ перед намісником, то той очікував, що після перенесених мук, мученик швидко погодиться поклонитися богам. Однак святий висловив готовність терпіти будь-які страждання, допоки не отримає мученицького вінця від Іісуса Христа.

Тоді Савін сказав Феодоту, що він Іменем Розіп’ятого оскверняє місце суду. Святий же назвав мучителя безумним та сповненим всякої нечистоти і повідомив, що він не може чути Імені Христового, бо подібний до бісів, яким служить сам і яким служили його предки.

Після цього намісник сказав святому, що піддасть його ще більш лютим мукам. Феодот же відповів, що надіється на Іісуса Христа і під Його захистом не боїться мук і навіть не страждає.
Тоді за наказом мучителя святого поклали на залізний одр і запалили під ним вогонь.

Однак мученик і таке катування переніс мужньо. Савін через це дуже здивувався і запитав, як християни можуть бути милостивими до когось, якщо вони такі немилостиві до самих себе. Феодот же відповів наміснику, що він не знає справжньої людинолюбності, і сказав, що буде вдячним йому, якщо він замучить його до смерті.

Тоді мучитель пообіцяв святому, що вигадає для нього найлютіші муки, і після розмови з мучеником повелів вбити йому в стопи цвяхи. Коли воїни виконували повеління намісника, Феодот дякував Іісусу Христу за те, що Він сподобив його стати учасником Своїх страждань.

Потім святого примусили ходити із цвяхами в ногах. Він же йшов і говорив оточуючим, що Господь за короткочасне страждання нагороджує Своїх мучеників вічним та невимовним блаженством.

В цей час багато ідолопоклонників, які бачили терпіння Феодота і чули його слова, навернулося до Христа. Коли намісник дізнався про це, то повелів знову ув’язнити святого, аби він не зваблював людей до своєї віри. У темниці рани мученика загноїлися, і християни, які відвідували його, обтирали йому струпи.

Згодом за наказом Костянтина Великого, що повелів звільнити усіх ув’язнених за віру християн, Феодот був випущений на свободу. Однак він не радів цьому, бо хотів після багатьох катувань прийняти і мученицьку кончину.

Коли святий покинув темницю, то повернувся на свою кафедру в місто Кірінію. Тут через два роки святительського служіння він мирно спочив і відійшов у Небесні Обителі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Добавить комментарий