16 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Євтропія, Клеоніка і Василіска

Святі Євтропій, Клеонік та Василіск постраждали за Христа у місті Амасії в Малій Азії. Рідні брати Євтропій і Клеонік були друзями великомученика Феодора Тірона, а Василіск – його племінником. Коли святий Феодор прийняв мученицьку смерть, Євтропій, Клеонік та Василіск залишилися в темниці.

Невдовзі скінчався правитель Публій, що катував святого Феодора, і на його місце був призначений жорстокий гонитель християн Аскліпіодот. Якось він переглядав судові справи і дізнався про ув’язнених в темниці Євтропія, Клеоніка та Василіска, яких одразу повелів привести до себе.

Коли темничний сторож випускав мучеників з темниці, то сказав, що настав час, якого вони з нетерпінням чекали, і попросив їхніх молитов за себе. Оскільки він неодноразово бачив незвичайне світло, яке осяювало святих, і темничні двері не раз самі по собі відкривалися.

Правитель був здивований виглядом мучеників, бо обличчя їхні були світлими і радісними, та запитав у них, чому вони радіють. Євтропій же відповів, що Господь Іісус Христос дає їм радість.

Тоді правитель став обіцяти Євтропію багатства та почесті, якщо він схилить до поклоніння богам свою братію, а у разі відмови погрожував муками і смертю. При цьому він дозволяв святому не звершувати жертвоприношення, а лише оголосити привселюдно про свій намір принести жертву. Євтропій же назвав Аскліпіодота наслідником пекла, докорив йому і висловив бажання постраждати за Христа.

Від таких слів мучитель розгнівався і повелів нещадно бити святого. Однак руки слуг, які били мученика, раптом обмертвіли. Тоді правитель запитав ще раз у Євтропія, чи поклониться він богам, а після його відмови звернувся із таким самим запитанням до Клеоніка та Василіска. Однак і товариші Євтропія були твердими в своїй вірі.

Розлючений непохитністю святих Аскліпіодот наказав нещадно бити їх. І мучеників били цупкими жилами так сильно, що від їхнього тіла відривалися шматки плоті. Тоді Євтропій звернувся з молитвою до Бога, і раптом сталося чудо.

Зненацька почався землетрус, і мученики були звільнені невидимою силою та залишилися цілими. В цей час явився Господь Іісус Христос разом з Ангелами та святим Феодором і пообіцяв бут помічником мученикам у їхніх стражданнях. Це Божественне явлення бачили не лише святі, але й багато хто з народу.

Однак правитель через свою духовну сліпоту не міг побачити Господа і повелів відвести мучеників у темницю. Потім він призвав до себе Євтропія і знову намагався великими дарами підкупити його, аби він повідомив народу, що приніс жертву. Святий же докорив підступному правителю і сказав, що ніщо не відверне його від любові до Істинного Бога.

Наступного ранку правитель повелів жителям міста зібратися в храм Артеміди для всенародного жертвоприношення, куди були приведені і Євтропій, Клеонік та Василіск. Тут по молитві святих раптом стався землетрус, під час якого ідол Артеміди впав та розбився.

Коли наляканий правитель прийшов в себе, то повелів поливати мучеників розтопленими смолою та сіркою. Для цього святих прив’язали до вбитих в землю великих колів. В той час як до мучеників піднесли кліщами котли з киплячою смолою, вони з допомогою Божою відв’язали свої руки, взяли ними котли і вилили смолу на спини один одному. Вона ж стекла з них як вода і обпалила при цьому слуг правителя.

Тоді Аскліпіодот приписав це чудо чаклунству і повелів дерти тіла святих залізними кігтями, а їхні рани поливати гірчицею та сіллю, розведеною в оцті. Євтропій, Клеонік та Василіск довго терпіли таке катування і лише ввечері були знову ув’язнені в темниці. Тут опівночі їм явився Господь і пообіцяв вічне життя зі святими.

Наступного ранку непохитні воїни Христові вкотре предстали перед правителем і в черговий раз відмовилися від поклоніння язичницьким богам. Тоді мучитель засудив Євтропія та Клеоніка до розп’яття, а Василіска повелів знову ув’язнити. Це правитель зробив спеціально для того, щоб розлучити святих, які бажали разом прийняти мученицьку кончину.

Святі Євтропій та Клеонік були прибиті до хрестів за містом і з молитвою на устах спочили. Василіск же ще довго перебував у темниці і при наступнику Аскліпіодота Агриппі був обезглавлений. Так скінчалися доблесні страждальці і відійшли до Христа Бога.

Добавить комментарий