18 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Конона Ісаврійського

Святий Конон народився в часи святих Апостолів в поселенні Віфанії неподалік від міста Ісаврії (у Малій Азії). Його батьки, Нестор і Нада, були язичниками.

Якось Конону явився Архістратиг Михаїл. Він навчив юнака істинної віри, сподобив Святого Хрещення, причастив Христових Тайн, а потім став невидимим.

Невдовзі батьки Конона обручили його з дівицею Анною і влаштували весілля. Коли молоде подружжя залишилося на самоті, Конон закрив свічку посудиною і запитав у своєї нареченої, що краще світло чи темрява.

Вона ж відповіла, що світло. Тоді святий став говорити дівиці про християнську віру і схиляти до непорочного життя. Анна, що мала добре серце, прийняла слово Боже і пообіцяла зберігати невинність. Так, Конон та Анна жили, як брат із сестрою, і уподібнювалися до Ангелів.

Згодом святий навернув до Христа і своїх батьків. Через певний час батько Конона сподобився мученицького вінця, а матір та дружина мирно скінчалися.

Після смерті близьких Конон проводив самотнє життя і умертвляв своє тіло трудами, постом та цілонічними молитвами. Він був сповнений благодаті Божої, яка відкрилася людям лише у його старості.

Поблизу Ісаврії в непрохідних горах була страшна і темна печера. В ній знаходився храм мерзенного бога Аполлона. Щороку місцеві жителі збиралися на святкування Аполлону і приносили кроваві жертви.

Якось в день цього язичницького свята Конон прийшов у місто, де побачив озброєний натовп кінних та піших. Тоді святий голосно звернувся до народу, викрив його нечестя і став проповідувати Істинного Бога.

В натовпі здійнявся шум, і частина язичників поривалася вбити Конона, а інша частина стримувала їх. Коли народ трохи стих, язичники зажадали, щоб святий показав знамення від свого Бога, аби вони увірували в Нього.

Тоді Конон запропонував усім направитися до печери і подивитися, хто прийде раніше. Якщо прийдуть раніше язичники, то їхній бог великий і істинний, якщо ж він старий і немічний швидше дістанеться до печери, то всі мають увірувати в його Бога. Ідолопоклонникам сподобалася пропозиція Конона, і всі рушили в дорогу.

Святий Конон ішов та молився Богу. В цей час явився Архістратиг Михаїл і чудесно переніс його до печери. Язичники ж заблукали і весь день та ніч провели в дорозі. Вранці їм назустріч вийшов Конон, через що всі здивувався, однак увірувати в Істинного Бога не захотіли. Тоді святий запитав у язичників, чи вони виконають те, що повелить їм їхній же ідол. І нечестиві люди погодилися.

Після цього Конон Іменем Христовим повелів ідолу Аполлона вийти із печери, і той одразу викотився та став перед народом. Святий же запитав у нього, хто Істинний Бог, він чи Господь Іісус Христос. Тоді ідол промовив, що Єдиним Істинним Богом є Христос, а потім впав та розсипався.

Через таке чудо багато язичників увірувало в Христа, а згодом і весь народ просвітився світлом істинної віри. Святий же Конон продовжував звершувати чудеса, проганяв нечистих духів та зцілював хворих.

Якось зібралися разом усі біси, яких Конон вигнав з людей та капищ, і ополчилися на святого. Однак Конон зв’язав їх Іменем Христовим, і вони стали просити його, щоб він не відправляв їх у пекло, та пообіцяли виконувати його повеління. Тоді святий примусив бісів звершувати різні роботи.

Одного разу на Конона напали розбійники і стали вимагати у нього золото. Тоді за повелінням Божим явилися біси, що прислуговували святому, схопили тих розбійників і почали їх катувати. Конон же помолився за нападників, звільнив їх від бісівських катувань і наставив на путь істинну.

Однак не всі біси були зв’язані святим. Деякі з них стали наводити на місцевих жителів хвороби. Тоді Конон помолився Богу, і Господь дав йому владу і над цими нечистими духами. Святий же одних з них відіслав в пустиню, других в пекло, а третіх помістив у тридцяти залитих оловом глиняних посудинах, які закопав під своїм будинком.

В цей час за нечестивим царським указом почалося гоніння на християн. Воєводою Магдоном був схоплений і святий Конон, якому довелося перетерпіти багато різних катувань. Однак місцеві жителі дізналися про це і поспішили на допомогу святому. Тоді воєвода злякався та утік разом зі своїми слугам, а святий Конон опечалився, що не сподобився постраждати до смерті за Христа.

Через два роки після цього Конон скінчався. Християни ж захотіли перетворити його дім на церкву. Вони стали копали під будинком святого і знайшли посудини з бісами. Коли одну з таких посудин відкрили, то з неї у вигляді сморідного диму одразу вийшли нечисті духи і підняли великий шум.

Місцеві жителі після того стали боятися вночі виходити на вулицю, бо біси наводили на всіх страхи. Інші ж такі посудини відкрити не наважилися, і вони залишилися під новозбудованою церквою в честь святого Конона, який навіть після смерті прогнав нечистих духів своєю молитвою.

Добавить комментарий