31 березня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Кирила Єрусалимського

Святитель Кирил народився у християнській сім’ї і був вихований у благочесті. За царювання Костянтина Великого він був пострижений в монахи, а за правління Констанція – зведений на єрусалимський архіпастирський престол.

Під час свого святительського служіння задля збереження чистоти християнства Кирилу доводилося постійно боротися проти єресей Арія та Македонія. Через це єпископи, що трималися аріанства, зненавиділи святого, а особливо митрополит Кесарії Палестинської Акакій.

В 351 р. на святу П’ятидесятницю в небі над Єрусалимом чудесно явилося зображення Чесного і Животворящого Хреста Господнього, яке простягалося від Голгофи до Єлеонської гори. Святий Кирил сповістив про це знамення імператору Констанцію і вмовляв його відвернутися від єресі Арія.

Однак в цей час прихильністю царя користувався митрополит Акакій. Він повстав проти святого, який відмовлявся покорятися йому всупереч тому, що Єрусалим, зруйнований римлянами, підпорядковувався Кесарійському митрополиту.

Святитель же Кирил не хотів покорятися митрополиту-єретику, який був позбавлений сану рішенням Помісного Сардикійського Собору, і вважав, що Кесарія Палестинська має підпорядковуватися Єрусалиму, бо Єрусалимська Церква є Матір’ю всіх церков.

Невдовзі митрополит Акакій знайшов і привід для звинувачення Кирила. Коли в Єрусалимі настав сильний голод, святитель Божий витратив на прогодування голодних все своє майно і почав продавати церковні речі – золото, срібло, дорогоцінні завіси.

На виручені гроші він купував для бідних їстівні припаси. В цей час до митрополита Акакія дійшла чутка про те, що по Єрусалимі ходила жінка, одягнена у священне вбрання, куплене у купця, який стверджував, що йому дав для продажу це вбрання святитель.

Це стало приводом для скликання Акакієм собору, на якому з допомогою єпископів-єретиків святий Кирил був позбавлений сану. Крім того, його вигнали силою з Єрусалиму, і він прибув у місто Тарс, де був прийнятий єпископом Сільваном.

Тоді Акакій написав Сільвану лист, у якому радив йому не мати спілкування з Кирилом. Однак Сільван поважав святителя Божого і розумів, що він був вигнаний не через якусь свою вину, а через ненависть Акакія.

Згодом в Селевкії був скликаний Помісний Собор. Серед 150 єпископів на ньому був присутній Кирил. Митрополит же Акакій поставив вимогу вигнати з собору святого Кирила, але архієреї не задовольнили його вимоги.

Тоді він відправився в Царгород до імператора та Патріарха Євдоксія, що теж був послідовником Арія. Акакій звинуватив перед ними Кирила у продажі дорогоцінного священного вбрання, подарованого Костянтином Великим архієпископу Макарію.

Також Акакій сказав, що у цьому вбранні танцював один чоловік під час народних розваг. Така звістка сильно розгнівила царя, і він повелів ув’язнити святого.

Коли на престол зійшов Юліан Відступник, святитель Кирил разом з іншими православними єпископами був звільнений та повернутий до свого архіпастирського служіння.
Згодом імператор Юліан відрікся від Христа і став поклонятися ідолам.

В цей час його особливою прихильністю користувалися євреї. Він дозволив їм будувати храм на місці зруйнованого Соломонового храму, на що виділив і кошти з державних податей.

Святитель же Кирил передрікав справдження слів Іісуса Христа про розорення Єрусалимського храму та ревно молив Господа, щоб не здійснилося задумане євреями будівництво. І ось, однієї ночі стався сильний землетрус, через що були зруйновані нові будівлі євреїв і навіть зрушений з місця фундамент храму, закладений ще Соломоном.

Коли євреї хотіли знову приступити до будівництва, раптом з Неба зійшов вогонь і попалив їхні знаряддя праці, а наступної ночі на одязі євреїв чудесно з’явилося зображення хреста.

Коли пророцтво святого Кирила про справдження слів Христових здійснилося, він знову зазнав вигнання. Однак після погибелі Юліана святитель ненадовго повернувся на свій престол.

Під час же царювання нечестивого Валента за боротьбу проти єретиків Кирил був втретє засуджений до заслання. З нього він повернувся на свою кафедру при Феодосії Великому і ще протягом восьми років ревно пас словесне стадо Христове, а потім відійшов до Господа. В спадок Святій Церкві Кирил залишив свої душокорисні писання.

Добавить комментарий