Страсний тиждень: Великий Четвер

Ось уже і настав Великий Четвер, четвертий день Страсної седмиці…

Наближалася іудейська пасха, Іісус Христос, що прийшов виконати закон у повноті, відправляє Своїх учнів ― Петра та Іоанна до Ієрусалиму, щоб вони приготувалися до вечері. Коли настав час, Христос разом із іншими учнями прийшов та возліг у усланій горниці.

Тоді, багато сторіч тому, у цей день Господь показав Своїм учням якими мають бути істинні смиріння,  терпіння та любов одне до одного. Євангеліє говорить про це так: «Господь возставши від вечері умив ноги своїм учням.

Умив ноги і возлігши знову, Господь сказав учням: чи знаєте ви, що Я зробив для вас? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і вірно говорите, оскільки Я дійсно те.Отже, якщо Я, Господь і Вчитель, умив ноги вам, то і ви повинні умивати ноги одне одному. Тому що я дав вам приклад, щоб ви робили те саме, що Я зробив вам.» (Євангеліє від Іоанна, 13:4-17)

Розпочавши так вечерю, Спаситель сотворив спочатку Пасху по закону Моісея, а потім встановив нову ― Таїнство Святого Причащення: «І коли вони їли, Іісус взяв хліб, преломив його та роздаючи учням сказав: прийміть та їжте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу і благодарив, подав їм та сказав: пийте від неї усі, оскільки це є Кров Моя Нового Заповіту, за багатьох пролята во оставління гріхів.» (Мф., 26, 21:39)

Христос заповідав Своїм учням, щоб вони творили це у Його пам’ять. Саме сьогодні, віруючі прагнуть обов’язково приступити до цього Великого Таїнства ― Причастя, адже, вважається, що усі хто причащається сьогодні, являються сотрапезниками Господа.

Взагалі важко  уявити глибину людського страждання, яке у цей вечір переніс Господь. Він знає, що Його буде зраджено, і зрадник сидить поряд із Ним, ось, він подає Йому хліб, вмочений у солило. Христос знає ― по його арешті, учні розбіжаться, і  Петро навіть тричі зречеться Його, достеменно знає, що Його чекають ганьба та плюндрування, від тих людей, котрі декілька днів тому, із захопленням зустрічали Його вхід до Ієрусалиму… уся ця глибина душевної муки та невимовних страждань вилилася у молитву в Гефсиманському саду.

Він залишився на одинці із Своїм Отцем Небесним ― і Петро, і Іоанн, і Іаків  не дивлячись на прохання Христа, задрімали, коли у віддалі Він молився. Христос молився, за словами Євангелія до кривавого поту, як людина, котра відчуває усю повноту чаші страждань і повністю віддається волі Отця.

Гефсиманська молитва Христа наставляє нас, що серед скорбот та спокус молитва дає нам високе і святе втішення та укріпляє готовність до зустрічі із випробовуваннями і смертю. Могутність молитви, втішної та укріплюючої, показаної Господом повинна завжди перебувати разом із нами, саме про це просив Христос учнів, яких взяв із собою до Гефсиманського саду.

Опівночі Христа заарештовують після зрадницького привітання поцілунком Іуди…

Добавить комментарий