7 квітня Українська Православна Церква відзначає Благовіщення Пресвятій Богородиці

Коли наближався час спасіння роду людського через втілення Бога Слова, потрібно було, щоб знайшлася діва, достойна стати Матір’ю Спасителя світу. Такою була Пречиста і Пренепорочна Діва Марія, дочка святих і праведних Іоакима та Анни, що походила з царського та архієрейського родів.

Введена в Соломоновий храм у 3-річному віці Пресвята Діва до часу свого обручення праведному старцю Іосифу більшу частину свого життя провела в Святому Святих. Вона неустанно молилася, читала Божественні книги, а у виділеному їй житлі займалася рукоділлям.

Коли Марія читала пророцтво Ісайї про те, що Діва зачне в утробі і народить Сина, Якого назвуть Еммануїлом, то загорілася любов’ю до цієї Діви. Вона знала, що згідно з пророцтвами така Діва вже мала би народитися на світ, і молила Бога, аби Він сподобив Її побачити цю Діву і, якщо це можливо, бути у Неї останньою рабою.

Одного разу під час такої молитви Марію раптом осяяло з Небес незвичайне світло і почувся Голос, який сказав Їй: «Ти народиш Сина Мого!». Від цих слів серце Богородиці сповнилося несказанною радістю, вона поклонилася до землі і звеличила Бога. Цю чудесну звістку Пречиста Діва отримала від Господа на дванадцятому році Свого життя.

Коли Марії виповнилося чотирнадцять років, архієрей та священики стали наказувати Їй, за звичаєм законним, переселитися з храму та вийти заміж. Тоді Пресвята Діва повідомила їм, що змалку віддана батьками Одному Богу, Якому пообіцяла зберігати невинність до кінця Свого життя.

Архієреї здивувалися цьому, оскільки до цього часу жодна в світі дівиця не давала такої обіцянки. Вони стали радитися між собою, бо вважали гріхом, як видати заміж Діву, що пообіцяла Господу перебувати в невинності, так і дозволити Їй, що досягнула дорослого віку, перебувати в Святому Святих.

Тоді священики стали молити Господа, щоб Він вказав їм, як вчинити. І було їм Божественне одкровення, згідно з яким вони мали знайти мужа, якому слід було під виглядом законного шлюбу доручити Діву для того, щоб він зберігав Її невинність.

При цьому треба було обручити Марію тому неодруженому чоловіку з племені Давидового, посох якого процвіте у вівтарі.

Коли на свято Освячення храму зібрався народ, первосвященик Захарія, батько Іоанна Предтечі Господнього, зібрав посохи у дванадцяти мужів з Давидового роду і поклав їх на ніч у вівтарі. Коли вранці священики разом з тими мужами увійшли в храм, то побачили, що посох Іосифа розцвів і на ньому сидить голубка.

Таким чином була явлена воля Божа, і Пресвяту Діву обручили праведному старцю Іосифу, який привів Її у свій дім в Назареті. Тут Вона проводила час у молитвах, читанні Божественних книг та рукоділлі. При цьому Діва спілкувалася лише з дочками Іосифа і тільки у разі потреби.

Після чотирьохмісячного перебування Марії у домі Іосифа Господь послав Архангела Гавриїла сповістити Їй радісну звістку. Тоді Архангел явився Богородиці і звернувся до Неї з такими словами: «Радуйся, благодатна, Господь з Тобою: благословенна Ти між жінками».

Коли Марія, якій часто являлися Ангели у Святому Святих, збентежилася і міркувала, що означає таке ангельське вітання, Гавриїл повідомив Їй, що Вона зачне в утробі, народить Сина і назве Його Іісусом.

При цьому Архангел сказав, що Народжений буде великим і Сином Всевишнього назветься, Господь же дасть Йому престол Давида, і Він царюватиме над домом Іакова вовіки, і царюванню Його не буде кінця. Тоді Марія запитала, як це буде, адже Вона мужа не знає.

Архангел же відповів Діві, що Дух Святий зійде на Неї і сила Всевишнього осінить Її, та повідомив, що Її родичка Єлисавета в старості зачала сина, оскільки немає нічого неможливого у Бога.

Після цих слів Небесного Вісника Марія сказала: «Ось я раба Господня: нехай буде Мені за словом Твоїм». В ту ж мить звершилося в утробі Пречистої Діви несказанне зачаття, без плотського задоволення, але з радістю духовною. Амінь.

Добавить комментарий