Чи варто святити паски?

Ось уже і Велика Субота. Позаду залишились не тільки довгі тижні Великого Посту, завтра уже день Світлого Воскресіння Христового. Найбільш  день очікуваний день церковного року.

Для віруючої людини це день Перемоги, день радості, день сповнення сподівань, день котрий відкрив шлях та дав надію на майбутнє.

До цього дня готуються заздалегідь: прибирають в душах та оселях. Дістають найкращі скатертини, найкращий посуд, готують найкращі страви. Для когось, на жаль, оці домашні клопоти, закривають дорогу до храму і найголовніша суть свята їм стає недоступна.

Так, люди приходять на нічну службу, із гордістю стоять на ній, потім хваляться цим: «А я був на усій Пасхальній службі!». Але Пасхальна служба це вінець страсного тижня! Це переможний підсумок страждань Господа! Коли ти дійсно не ходив, підкреслюю, не ходив, а був на службах Страсного Тижня, то Пасхальна сприймається і переживається зовсім по-іншому…

Та що там говорити, вже як в кого склалося так склалося. Звичайно, потрібно хоч уривком, хоч на мить але бути там, в Страстях Господніх…

На жаль, для багатьох наших співвітчизників, Пасха це не тільки урочиста нічна служба, або зовсім не нічна служба. Багато хто із наших сусідів, родичів, просто знайомих сьогодні вночі відправляться не у храм, на Воскресну літургію, а підуть святити паски. І цим усе сказано.

Адже всі вони, так само як і ми вважають себе християнами. І як якщо комусь із таких людей запропонувати не йти святити паску то обуренню не буде меж: як так, ми ж православні! А на закид: які ви православні, навіть на страстях Христових не були і не постили, буде купа виправдувальних аргументів. Це у кращому випадку, а у іншому, простішому, просто пояснять, що Бог у них в душі.

Тоді починається друга серія. Якщо ви не постили, то для чого вам справді туди йти? Для чого освячувати кошик? Адже він, по факту, освячується для тих хто дотримувався посту, і після урочистої літургії буде розговлятися. Який смисл вам це робити? І знову обурення: мама так робила, бабця так робили, прабабця так робили, а я що турок немирований? На жаль, мабуть що навіть гірше.

Але є ще третя серія, нашого балету, або гра: що у кошику?

Ну тут вже фантазія нашого народу просто вражає. Коли мова заходить про те, що святять у кошиках, то перед очима, надто часто виникає картина бананів на Преображення! Але вернемося до нашого Пасхального кошика. Що ж ми можемо тут побачити: і вино, і якісь запіканки, і м’ясо вуджене, печене, і паски, і крашанки, і сирні паски. Останнім часом до цього традиційного складу додалися: ананаси, солодкий перець, огірки, кіндер-сюрпризи, цукерки!

Складається таке враження, що господині змагаються у кого в кошику буде більше різноманітних наїдків. Виникає питання: нащо? Для чого все це складати у кошик? Хіба що похизуватися своїм вмінням готувати та добробутом?

Так, читаються молитви на освячення скоромних наїдків. Але це не означає, що потрібно все тягнути під церкву. Ми умисно кажемо: під церкву. Чому?

А ви не посоромтеся, і зазирніть до кошиків постійних прихожан — вони вас вразять.

По перше, у більшості випадків, там не буде м’яса, оскільки із м’ясом до храму не заходять. По друге, ви побачите там паску печену, або її ще називають куліч, чи сирну пасочу, кусочок твердого сиру, пару фарбованих яєчок. І все! При чому яєчки будуть фарбовані у цибулинному лушпинні, без отих целофанових наклейок.

І ви хочете сказати, що постійні прихожанки погані хазяйки? Звичайно, ні, просто вони відносяться до цього по-іншому. Це по-перше, а про-друге: хто той кошище має нести до храму, потім із служби? Відстояти всю Пасхальну службу і ще тягати за собою цілу торбу наїдків? Ну вже ні!

Так, для віруючих є важливим освячення пасхального кошика, але ця важливість знаходиться на другому, третьому місці. Головне для віруючої людини це не просто бути на службі, а подумки пекти паски, головне жити службою. І пасхальні кошики віруючих людей тому яскраве свідчення.

Добавить комментарий