11 квітня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Марка Арефусійського

Святий Марк за царювання Костянтина Великого зруйнував язичницьке капище і навернув до Христа багато ідолопоклонників. Коли ж на престол зійшов нечестивий Юліан Відступник (361 – 363 рр.), язичники міста Арефусії вирішили помститися йому.

Святий зрозумів, що народ замишляє проти нього зло, і став переховуватися. Це він робив не зі страху перед муками, а для того, щоб виконати Заповідь Божу і щоб язичники не збільшували через нього свою погибель. Однак тоді ідолопоклонники ополчилися на інших християн, і Марк змушений був повернутися, щоб через нього не страждали його одновірці.

З великим звірством знущалися над святим і вигадували для нього різноманітні катування. З ганьбою народний натовп вів Марка по місту і кожний прагнув якомога більше досадити йому.

Потім святого посадили в болото, і діти терзали його за волосся та інші частини тіла. Після цього Марка повішали і різали ножами та проколювали гострою тростиною. Ноги святого до кісток здавлювали спеціальними знаряддями, а вуха обрізали міцними і тонкими лляними нитками.

Зрештою, Марка намастили медом та смальцем, посадили в корзину і у полуденну спеку підняли високо в повітря. Тут його нещадно палило сонце і жалили бджоли та оси. Святий же проявляв незвичайну мужність і навіть відчував деяке задоволення під час мук.

Ідолопоклонники вимагали від Марка, щоб він або побудував нове капище, або заплатив велику суму грошей. Оскільки святий не зважав на такі вимоги, то язичники поступово знизили суму, яку вимагали, до незначного розміру. Однак заради благочестя Марк не погоджувався заплатити жодної монети на нечестиву справу, хоча й було багато людей, готових дати йому необхідну суму коштів.

Думають, що святий справедливо зазнав таких страждань, бо він разом з іншими переховував отрока Юліана (Відступника) в той час, коли знищувався його нечестивий рід. Таким чином Марк врятував того, хто згодом заподіяв багато зла людям.

Через непереможність святого старця народ втихомирився і відпустив його на свободу. Потім завдяки повчанням Марка язичники увірували в Христа і навернулися до істинної віри.

За царювання Юліана Відступника прийняв мученицьку кончину і святий диякон Кирил, який проживав у Іліополі і в часи Костянтина Великого знищив багатьох ідолів в цьому місті. За це язичники убили його, а потім розрізали йому черево і стали зубами гризти його нутрощі. Згодом всі вони, покарані Господом, втратили зуби, язики та зір, оскільки зуби у них випали, а язики зігнили.

У палестинських містах Аскалоні та Газі християнам розсікли черева, насипали в них ячменю і кинули святих на поживу свиням. За перенесення таких катувань Господь удостоїв своїх рабів мученицьких вінців у Царстві Небесному.

Добавить комментарий