13 квітня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Іпатія Чудотворця

Святий Іпатій був єпископом міста Гангри, розташованого у Пафлагонії (малоазійській області). Він приймав участь у Першому Вселенському Соборі, що відбувся в 325 р. у місті Нікеї.

Іпатій був наділений від Господа даром звершення чудес. Він зцілював недужних і виганяв з людей бісів. Одного разу по молитві святого джерело гіркої води перетворилося на солодке, а в іншому місці витекло з землі тепле джерело із цілющими властивостями.

Якось за царювання Констанція, сина Костянтина Великого, до царської скарбниці приповз величезний змій та оточив її. Наляканий цар послав за єпископом Іпатієм, оскільки святитель прославився своїми чудесами, і привітно зустрів його. Цар попросив святого прогнати змія своєю молитвою, бо багато духовних осіб намагалися зробити це, але не змогли.

Коли Іпатій почув прохання царя, то впав на землю і довго молився, а потім сказав поставити посеред іподрому піч та сильно розжарити її. Після цього святий пішов до скарбниці і довго бив змія своїм святительським жезлом. Цар та народ, які спостерігали це здалеку, подумали, що змій вже вбив Іпатія, як це зробив з деякими священиками.

Однак Іпатій побив змія, а потім вставив йому в пащу архіпастирський жезл і Іменем Господнім повелів йому слідувати за собою. І змій поповз за святим аж до вогненної печі. Тут святий наказав змію увійти у вогонь. Змій послухався Іпатія, увійшов у піч і згорів. Після цього цар наказав написати зображення святого на дошці, яке поставив у своїй скарбниці для прогнання бісів.

Під час повернення Іпатія на свою кафедру послідовники пресвітера Новата, засновника церковного розколу у Карфагенській Церкві, із заздрості до святого напали на нього з мечами та колами. Вони сильно зранили святителя і скинули його з високого берега в болото. Іпатій, що ледве залишився живим, подібно до первомученика Стефана, молив Господа про прощення своїх вбивць.

Під час такої його молитви одна жінка, послідовниця Арієвої єресі, вдарила Іпатія по голові важким каменем і убила його. Після цього вбивці заховали тіло святителя у печері, розташованій поблизу, і пішли геть. Невдовзі їх спостигла Господня кара, оскільки всі вони стали біснуватими. При цьому та жінка, яка умертвила святого, неустанно била себе в груди тим самим каменем.

Згодом один землероб, власник тієї печери, куди поклали тіло святого, увійшов в неї, щоб взяти соломи для своєї худоби. Тут він почув ангельський спів і побачив покрите ранами мертве тіло єпископа Іпатія. Землероб сильно злякався, побіг в своє поселення і розповів там про все це.

Потім про смерть святителя дізналися і жителі Гангр. Вони з великим плачем забрали з печери тіло свого архіпастиря та поховали його. Коли тіло святителя несли на погребіння, жінка, яка вбила святого, йшла слідом за ним, била себе тим самим каменем та голосно сповідувала свій гріх. Після поховання Іпатія вона, а разом з нею і інші біснуваті отримали чудесне зцілення. Крім того, при гробі святого звершувалося багато й інших чудес.

Добавить комментарий