20 квітня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мученика Калліопія

Святий Калліопій народився в Памфілійському місті Пергії у Малій Азії. Його батько був поважною людиною і походив з сенаторського та патриціанського роду. Матір святого Феоклія відрізнялася доброчесністю і роздавала щедру милостиню убогим.

Тривалий час у подружжя не було дітей, і Феоклія ревно молила Господа звільнити її від безпліддя. Коли, зрештою, Феоклія зачала в утробі, помер її чоловік і залишив їй у спадок велике багатство.

Свого сина благочестива жінка назвала Калліопієм, що в перекладі з грецької мови означає «миловидний». Вона сама навчала його наукам, але найбільше зусиль докладала, щоб виховати сина в страху Божому та навчити його Божественної премудрості.

В той час було поширене ідолопоклонство. Святий же Калліопій постійно молився Істинному Богу і перебував у пості. Невдовзі на нього донесли судді. Тоді блаженна Феоклія забезпечила свого сина усім необхідним та, щоб уникнути несправедливого суду, відіслала його в іншу країну.

Так, святий юнак прибув у Помпеополь Кілікійський, де побачив народне гуляння і запитав у зустрічного, яка причина такого торжества. Той відповів Калліопію, що в цей день звершується свято в честь їхніх богів, і запропонував йому приєднатися до бенкету.

Святий же повідомив, що він – християнин і не годиться його устам приймати мерзенні жертви несправжніх богів. Ці слова юнака переказали воєначальнику Максиму, і той повелів привести до себе святого.

Під час допиту Калліопій назвав своє ім’я, сповідав себе християнином, викрив нечестя ідолопоклонників та повідомив про своє знатне походження. Тоді воєначальник сказав юнаку, що видасть за нього заміж свою єдину дочку, якщо він поклониться їхнім богам. Калліопій же відповів, що пообіцяв Господу зберігати невинність до кінця свого життя і предстати непорочним перед праведним Судом Божим.

Після цього воєначальник сильно розлютився і став погрожувати святому тривалими та тяжкими муками. Однак юнак відповів, що чим тривалішими будуть його муки, тим світліший вінець йому сплете Христос у винагороду за страждання.

За повелінням воєначальника, святого били олов’яними прутами та сирими жилами. Потім Калліопія прив’язали до призначеного для катувань колеса з двогострими мечами, під яким розвели вогонь.

Таким чином, коли колесо обертали, тіло мученика обпалювалося вогнем та розрізалося до кісток гострими залізними знаряддями. В цей час святий став просити допомоги у Господа. Тоді явився Ангел Господній, погасив вогонь і зупинив колесо.

Народ, який дивився на жахливі страждання юнака, почав голосно докоряти воєначальнику. Мученик же Христовий був знятий з колеса, скований залізними веригами та кинутий в темницю.

Коли Феоклія дізналася про страждання свого сина, то відпустила рабів та рабинь на свободу, роздала щедру милостиню бідним, передала решту майна у власність Церкви і сама відправилася у Помпеополь.

Тут вона підкупила варту та увійшла в темницю до Калліопія, рани якого загноїлися і тіло затекло. Феоклія обтерла гній із тіла свого сина і похвалила його за доблесне страждання. Опівночі матір з сином осяяло яскраве світло в почувся голос, який назвав їх сповідниками Христовими та винищувачами ідолів.

Вранці Калліопій знову представ перед воєначальником Максимом, який засудив його до розп’яття на хресті. Це було у Великий Четвер.

Коли святого вели на розп’яття, його матір дала п’ять золотих монет воїнам, щоб вони розіп’яли її сина вниз головою, оскільки вважала недостойною справою, щоб її син був розп’ятий так само, як Христос.

Воїни послухалися Феоклію і розіп’яли Калліопія так, як вона захотіла. Наступного дня у Велику П’ятницю мученик відійшов до Господа. Це сталося 7-го квітня 304 р. Коли тіло святого зняли з хреста, блаженна Феоклія обійняла його за шию і також спочила. Християни забрали чесні останки матері з сином і поховали їх у одній могилі.

Добавить комментарий