23 квітня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мученика Терентія

Нечестивий цар Декій (249 – 251 рр.) видав указ, який повелівав усім підданим Римської імперії поклонятися ідолам, а непокірних царському повелінню – умертвляти. Коли цей указ дійшов до правителя Африки Фортунатіана, то останній скликав весь народ і наказав усім принести жертви богам. У противному разі правитель погрожував муками та смертю.

При цьому, щоб устрашити людей, народу були показані різні знаряддя катування. Багато християн, коли побачили їх, злякалися мук і відреклися від Христа. Сорок же мужів вирішили постраждати за істинну віру і укріпляли один одного до звершення мученицького подвигу.

Тоді Фортунатіан став погрозами схиляти їх до жертвоприношення. Однак святий Терентій від свого імені та імені усіх своїх товаришів повідомив правителю про їхню готовність померти за Христа.

Після цього мучеників роздягнули і повели в ідольський храм. Тут правитель наказав рабам Христовим принести жертву богу Геркулесу і назвав його величним та сильним. Терентій же сказав Фортунатіану, що його боги – це камінь, дерево, мідь і залізо, прикрашені золотом; вони не говорять, не бачать, не чують, не ходять і не можуть ні собі допомогти, ні іншим.

Тут він знову намагався схилити святих до жертвоприношення, однак вони залишалися непохитними у святій вірі.

Тому Форнунатіан наказав бити їх сучкуватим хворостом та сухими жилами. Після цього мучеників били палками, через що їхні нутрощі оголилися. Вони ж мужньо та з радістю терпіли страждання за Христа.

Потім плечі святих стали обпалювати розжареними залізними прутами, а рани поливати оцтом, змішаним з сіллю, та розтирати ганчірками. Мученики звернулися з молитвою про допомогу до Господа. Ще не встигли вони закінчити свого моління, як правитель наказав стругати їхні тіла залізними кігтями. Під час цього катування кров святих текла потоками, однак, укріплені Богом, вони не втрачали сили.

Коли Фортунатіан запитав у мучеників, чи врозумили їх муки, то вони нічого не відповіли на його слова і стали просити Господа розорити ідольський храм. Після цього святі перехрестилися і подули в бік капища. В ту ж мить всі ідоли впали та розсипалися, а потім зруйнувалася і сама будівля. Правитель сильно розгнівився і повелів обезглавити цих 36 мучеників.

Після їхньої страти були приведені до правителя Терентій, Африкан, Максим та Помпей. Фортунатіан став погрожувати їм смертю у разі відмови від принесення жертви богам. Святі ж знову сповідали себе християнами і повідомили, що не бояться мук.

За повелінням правителя мученикам на шию наклали важкі залізні колоди, їхні руки та ноги закували в ланцюги і поклали святих в темниці на залізні тризубці, розстелені по підлозі. Коли мученики терпіли такі страждання, вночі в темниці засяяло світло і з’явився Ангел Господній.

Він торкнувся до оков святих, і вони одразу впали з них. Потім перед мучениками з’явилися різні страви, і Ангел сказав святим відпочити та прийняти їжу, послану Господом.

Через певний час сторожі побачили в темниці світло і увійшли всередину. Тут мученики перебували у великій радості, про що було донесено правителю. Наступного ж дня святих знову привели на суд, де вони вкотре проявили твердість своєї віри.

За повелінням правителя мучеників повішали і стали стругати залізними кігтями, однак вони не відчували мук, оскільки Господь полегшував їхній біль. Потім страждальців знову ув’язнили і в темницю до них з допомогою чародіїв запустили отруйних змій. Однак Ангел Божий охороняв святих, і змії не зашкодили їм.

Коли правитель на четвертий день дізнався, що мученики живі, то повелів чародіям забрати гадів з темниці. Вони ж прийшли до темничних дверей і стали промовляти свої звичні заклинання. Однак змії не послухалися заклинателів і умертвили їх своєю отрутою, а разом з ними і всіх, хто там знаходився.

Після цього Фортунатіан повелів усікти святих мечем. Так прийняли мученицький вінець і святі сповідники Христові Терентій, Африкан, Максим та Помпей. Їхні тіла були з честю поховані за містом благочестивими мужами.

Добавить комментарий