25 квітня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті преподобної Афанасії

Преподобна Афанасія народилася на острові Егіні поблизу Греції у благородній та благочестивій сім’ї. З 7-річного віку вона почала читати Псалтир і Святе Письмо. Якось під час роботи за ткацьким станком Афанасія побачила зірку, яка спустилася до неї і осяяла її.

З цього часу отроковиця просвітилася душею і задумала піти в монастир. Однак згодом батьки примусили її вийти заміж. Через 16 днів після одруження чоловік Афанасії загинув на війні. Тоді вона вирішила здійснити свій давній задум та прийняти чернечий постриг.

Проте не встигла цього зробити, бо прийшов від царя указ, за яким всі дівиці та молоді вдови мали виходити заміж за царських воїнів. Тому і свята Афанасія вдруге вступила у шлюб. Однак вона не віддавалася надмірним суєтним турботам і багато часу проводила у молитві та читанні Святого Письма.

Крім того, Афанасія сяяла смиренням та лагідністю і звершувала численні благодіяння. Так, вона подавала щедру милостиню бідним і гостинно приймала в своєму домі монахів і мандрівників. У неділі та святкові дні Афанасія запрошувала до себе сусідів. Вона читала їм Святе Письмо і повчала проводити доброчесне життя.

Через декілька років після одруження Афанасія вмовила свого чоловіка постригтися у монахи. Невдовзі у чернечому чині він відійшов до Господа. Тим часом і блаженна Афанасія прийняла чернечий постриг і разом з жінками, які також бажали посвятити своє життя служінню Богу, віддалилася у відлюдне місце. Згодом вона всупереч своїй волі була обрана ними ігуменею.

Свята Афанасія строго постилася. Лише ввечері вона з’їдала трохи хліба і випивала невелику кількість води. Єлей, вино, сир і рибу преподобна дозволяла собі вживати тільки на Різдво та Пасху. У пости Афанасія годувалася сирою зеленню, яку споживала раз у два дні.

На своєму тілі свята носила жорстку волосяницю, а поверх неї одяг з овечої шерсті. Спала преподобна зовсім мало на камінні, покритому волосяницею. При цьому вона проливала багато сліз на свою постіль через любов до Бога та усвідомлення своєї гріховності.

Ніколи Афанасія не докоряла своїм сподвижницям, хоча часто вони не слухалися її. Всі прикрощі свята переносила спокійно та смиренно.

Через чотири роки преподобна разом із сестрами переселилася на пустинну гору, де знаходилася стародавня церква в ім’я Первомученика Стефана. Тут з благословіння єпископа доброчесний ігумен Матфей влаштував подвижницям обитель.

Майже весь час Афанасія проводила у молитві. Іноді, коли вона дивилася на небо, то бачила світлу хмару, що розсіювала сонячне проміння, а посеред цієї хмари – несказанно гарного чоловіка.

Через це видіння свята дивувалася і запитувала себе про те, хто одарив цього чоловіка такою красою і за які чесноти він удостоївся такої слави. У відповідь вона почула немовби голос, який сказав їй, що цього чоловіка так прикрасили лагідність та смирення, і вона досягне того ж самого через ці чесноти. Тому Афанасія ревно прикрашала себе згаданими чеснотами і ніколи не гнівалась та не величалась.

Стараннями преподобної в обителі були споруджені ще три церкви – в честь Пресвятої Богородиці, Іоанна Предтечі та Миколая Чудотворця.

Господь наділив Свою угодницю даром зцілення недугів, і слава про неї стала повсюди поширюватися. Багато людей стікалося в обитель і по молитвах преподобної зцілювалося від своїх хвороб.

Свята ж Афанасія бажала безмовності, і тому разом із сестрами Мариною та Євпраксією пішла в Константинополь, де сім років подвизалася у одному із жіночих монастирів. Однак в цей час вона часто сумувала за вищезгаданою церквою Пресвятої Богородиці.

В Константинополі преподобна Афанасія також прославилася чудесами. Через це сестри її обителі дізналися про місцезнаходження своєї ігумені і прийшли, щоб впросити її повернутися. Крім того, повернутися у свій монастир святу спонукало і деяке Божественне видіння.

Невдовзі після свого повернення на острів Егіну Афанасія тяжко захворіла і за 12 днів до кончини чудесно довідалася про свій відхід до Господа. З того часу вона нічого не їла і не пила, а на 12-й день з миром спочила. Перед самою смертю обличчя святої просяяло.

Через рік у день поминання Афанасії в монастир прийшли два святі мужі і привели з собою біснувату жінку. Вони розкопали землю і витягнули гроб преподобної. Одразу нечисті духи покинули одержиму, і вона повністю зцілилася. Від гробу ж святої поширювалися дивні пахощі і витікало миро.

Коли його відкрили, то побачили нетлінні мощі Афанасії. Їх перемістили у нову гробницю і хотіли замість волосяниці вбрати у шовковий одяг. Проте преподобна, як жива, міцно тримала на грудях руки і не дозволяла цього зробити. Одна ж доброчесна монахиня попросила святу послухатися і одягнутися в одяг, який їй принесли.

Тоді Афанасія сіла і простягнула руки, щоб перевдягнутися, а потім у новому вбранні знову лягла у гроб. По молитвах преподобної від її мощей звершувалося багато чудес.

Добавить комментарий