27 квітня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Мартіна Сповідника

Святий Мартін зійшов на святительський престол в 649 р. після папи Римського Феодора. В той час Рим знаходився під владою грецького царя Констанса, сина царя Костянтина і внука Іраклія.

Імператор Констанс за порадою Константинопольського Патріарха Павла, який був єретиком, написав книгу «Тіпос», що містила в собі єретичне вчення монофелітів. Монофелітство визнавало в Господі Іісусі Христі єдину волю і виникло на основі єресі Євтихія (монофізітства).

Євтихій і його послідовники визнавали єдину Божественну природу в Іісусі Христі і стверджували, що вона поглинула собою людську природу.

Свою книгу «Тіпос» імператор Констанс розіслав повсюди і повелів усім дотримуватися віровчення, викладеного в ній. Тоді багато християн за непокору царському повелінню перетерпіли вигнання, катування і навіть смерть. Святий папа Мартін також до кінця свого життя залишався поборником істинної віри.

Як тільки Мартін зійшов на святительський престол, цар зажадав, щоб він схилився до його єресі та підтвердив її на соборі. Однак папа сказав, що навіть під загрозою смерті не відступить від євангельського та апостольського вчення і передання святих отців.

Після цього він написав листа до Патріарха Павла, в якому вмовляв його відступити від єресі та не руйнувати церковної єдності. Однак Павло не послухався святого, побив його посланців та заслав їх на границі імперії. Тоді папа Мартін скликав помісний собор зі 105-ти західних єпископів, на якому була засуджена єресь монофелітів.

Коли цар Констанс дізнався про діяння святого Мартіна, то послав в Рим воєначальника Олімпія з повелінням схопити папу. Олімпій же після свого прибуття на місце призначення зрозумів, що йому не вдасться відкрито схопити святого, і послав воїна убити його.

Коли ж цей воїн наблизився в церкві до Мартіна, то раптом осліп і не зміг виконати свій злий намір. Тоді сам Олімпій побачив, що Господь береже Свого угодника, і залишив папу в спокої.
Потім за повелінням Констанса прибув в Рим інший воєначальник на ім’я Феодор.

Він несправедливо звинуватив папу Мартіна в зговорі з сарацинами, єресі та неправильному сходженні на папський престол. Тоді святий був схоплений та засланий на острів Наксій, розташований у Егейському морі. Тут він цілий рік терпів ув’язнення, знущання з боку варти та усяку нужду.

Після цього тяжко хворий Мартін, що вже не міг сам ходити, був переправлений у Візантію та ув’язнений на 93 дні в тісному і темному приміщенні. Потім його віднесли в дім сакелларія (вищого церковного сановника), де зібралися сенатори.

Тут перебували і лжесвідки. Вони висунули проти Мартіна вищезгадані несправедливі звинувачення і додали до них ще нові, при цьому для підтвердження своїх слів клялися Євангелієм. Коли папа спробував через перекладача оправдовуватися, йому взагалі заборонили говорити. Тоді Мартін сказав, що великим благодіянням для буде нього, якщо його скоро стратять.

Потім папу посадили на площі, і сакелларій повелів народу проклинати святого. Тоді оточуючий натовп став кричати папі анафему. Після цього Мартіна потягнули в преторію і ув’язнили разом зі злочинцями. Через деякий час святого перемістили в Діомідову темницю, де він ледве не помер від холоду та хвороби.

Коли цар Констанс відвідував Патріарха Павла, який перебував на смертному одрі, то повідомив йому все, що сталося з Мартіном. Тоді Павло зітхнув і сказав, що це ще одне злодіяння для його засудження, а потім попросив царя більше не знущатися зі святого.

Через деякий час після смерті Патріарха Павла імператор послав до Мартіна нотарія Демосфена та ще декілька мужів. Під час розмови з ними святий повідомив, що навіть якщо його розсічуть на частини, він все одно не погодиться вступити в спілкування з Константинопольською Церквою, допоки вона не відступить від єресі. Царських посланців здивували така велич та душевна сила святого.

Згодом Мартіна заслали у Херсонес. Тут його 2 роки морили голодом та нестачею необхідного для життя. Так, у великих нестатках в 655 р. святий і скінчався. Його тіло було поховане за містом у храмі Пресвятої Богородиці. Біля гробниці Мартіна подавалися численні зцілення болящим.

Добавить комментарий