28 квітня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Сави Готфського

Святий Сава походив з германського племені готфів і на відміну від своїх одноплемінників відрізнявся цнотливістю та благочестям. Він перебував з усіма в мирі, був смиренним та мовчазним, співав у церкві та дбав про благоустрій церковний.

Сава вдовольнявся найнеобхіднішим для життя і зовсім не спілкувався з жінками. Святий весь час дотримувався посту, багато молився та безбоязно проповідував Слово Боже.

В той час князі та судді готфські стали примушувати християн їсти ідоложертовні приношення. Деякі ж ідолопоклонники вирішили дати своїм знайомим християнам неідоложертовне м’ясо під виглядом ідоложертовного, щоб і християни не спожили забороненого і гонителі вдовольнилися. Про таку хитрість стало відомо святому Саві.

Тоді він став посеред народу і голосно промовив, що той, хто прийняв таке м’ясо не може залишатися християнином. Таким чином Сава зашкодив віруючим потрапити у диявольські сіті. Язичники ж, які придумали такий обман, прогнали святого з поселення, однак з часом попросили його повернутися.

Коли відновилося гоніння на віруючих в Істинного Бога, язичники, що проживали у одному поселенні з Савою, хотіли повідомити князю, що серед них немає християн, та підтвердити достовірність своїх слів клятвою. Тоді Сава знову став посеред народу і сказав, щоб ніхто не клявся за нього, бо він – християнин. Після цього язичники повідомили князю, що в поселенні тільки один чоловік тримається християнської віри.

За повелінням князя святий був приведений до нього. На запитання, чи володіє Сава якимось майном, князю сповістили, що нічого, крім власного одягу, у нього немає. Тоді князь зневажливо подивився на святого, сказав, що він навряд чи може комусь допомогти або нашкодити, і відпустив його.

Через певний час ідолопоклонники знову підняли сильне гоніння на християн. Незадовго до Пасхи Сава відправився у інше поселення до священика Гуфіна, щоб з ним святкувати Воскресіння Христове.

По дорозі йому явився світосяйний муж, великого зросту, і сказав повернутися назад до священика Сапсала. Сава ж на це відповів, що Сапсала немає в поселенні, бо він покинув його через гоніння, і після цих слів далі попрямував до Гуфіна.

Однак в цей час раптом випало багато снігу, і святий не зміг продовжити свій шлях. Він зрозумів, що це сталося з Божої волі, і повернувся в своє поселення, де застав вдома священика Сапсала, з яким і святкував Пасху.

У третю ніч Світлої седмиці з великою кількістю воїнів на те поселення напав нечестивий начальник Афарід, син князя Ротеста. Тоді Сапсал і Сава були схоплені. Священика посадили на віз, а Саву тягнули по терні та били палками до самого міста.

Коли настав день, святий голосно прославив Бога і показав воїнам, що тіло його повністю ціле і босі ноги неушкоджені. Мучителі здивувалися цьому, проте не припинили знущатися зі святого. Вони прив’язали руки та ноги Сави до двох осей від воза та катували його до глибокої ночі.

Наступного дня святому зв’язали руки і повішали його на перекладині у будинку. Потім Саві та Сапсалу стали пропонувати покуштувати ідоложертовне м’ясо. Сапсал же сказав, що вони швидше помруть, аніж покуштують його, а Сава запитав, хто прислав це м’ясо.

Коли йому відповіли, що м’ясо прислане Афарідом, святий сповідав Єдиного Істинного Бога та назвав м’ясо і самого Афаріда нечистими та мерзенними. Після цього один з Афарідових слуг сильно вдарив Саву списом в груди, але це нітрохи не нашкодило святому.

Коли Афарід дізнався про це, то повелів умертвити Саву. Тоді нечестиві слуги схопили мученика і потягнули його до ріки. Сава ж за все дякував Богу. По дорозі слуги задумали відпустити святого, але він не захотів цього. Сава сказав слугам швидше виконати повеління Афаріда і повідомив, що бачить святих Ангелів, які прийшли взяти його душу.

Після цього Саву втопили у ріці. Його чесна кончина наступила в 372 р, за царювання Валентиніана та Валента. Тоді святому було 38 років.

Пізніше кати витягнули тіло мученика з води і кинули без погребіння. Останки святого забрали християни. З часом вони були перенесені в Каппадокію – область Малої Азії.

Добавить комментарий