1 травня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мученика Іоанна Нового

Святий Іоанн народився в місті Іоанніні (Яніні) в грецькій області Епірі у благочестивій сім’ї. В юному віці він втратив батьків і відправився в Константинополь, де трудами рук своїх здобував собі на прожиття.

Іоанн успішно займався ремісництвом і торгівлею, через що мав достаток у всьому необхідному. За доброчесне життя Господь допомагав юнаку у його справах. Місцеві жителі прозвали Іоанна Епіротом.

В той час Константинополь вже був захоплений мусульманами, і багато християн ухилилося в їхнє нечестя, в тому числі ремісників та торговців, з якими доводилося спілкуватися Іоанну.

Вони зненавиділи юнака, оскільки він безстрашно викривав їхнє відступництво від істинної віри та досягав великих успіхів у торгівлі. Ненависники стали замишляти зло проти святого, який бачив це і всією душею прагнув звершити мученицький подвиг.

Якось у Велику П’ятницю Іоанн прийшов до свого духовного отця, сповідав свої гріхи та розказав про ненависть до себе з боку інших ремісників та торговців. При цьому юнак повідомив, що бажає постраждати за Христа.

Тоді константинопольський протопресвітер, який був духовним отцем святого, сказав юнаку, що йому слід спочатку випробувати, чи не навіяне таке бажання дияволом, щоб не відпасти під час мук від істинної віри та не посоромитися перед усім світом.

Іоанн же відповів, що надіється на Христа і твердо вірить, що Господь укріпить його Своєю силою. Тоді протопресвітер сказав, що справа, на яку йде Іоанн, потребує підготовки через піст і молитву, та пообіцяв юнаку молитися за нього.

Наступного ранку юнак знову прийшов до духовного отця і розказав йому свій сон. Він бачив уві сні себе посеред полум’я, яке не обпалювало його так само, як і трьох отроків у Вавилонській печі.

Тому Іоанн ще більше переконався, що з Божою допомогою благополучно звершить задуману справу. Тоді протопресвітер наставив його на мученицький подвиг.

Тим часом ненависники вже домовилися між собою, як погубити святого. Коли юнак прийшов на ринок, вони стали запитувати один одного, чи не той це чоловік, який відрікся від Христа у Греції, а тут видає з себе християнина.

Іоанн запитав у них, чи вони про нього говорять, чи про когось іншого. Вороги ж святого підтвердили, що про нього. На це юнак сказав, що ніколи не було і не буде того, щоб він відрікся від Христа, і завжди готовий померти за Істинного Бога.

Розлючені словами Іоанна, ненависники потягнули його на судилище, де самі були і наклепниками, і свідками, і суддями. Оскільки святий не погоджувався відректися від християнської віри, його побили і тимчасово кинули в темницю.

Наступного ранку юнака знову привели на суд та запитали, чи не вирішив він відректися від Христа. Проте святий був твердим у своїй вірі, і його вдруге нещадно побили. Потім Іоанна потягнули по землі до темниці, при цьому рвали його волосся, били по щоках та топтали ногами.

Коли Іоанн втретє представ перед нечестивими суддями, його знову стали бити. Земля обагрялася кров’ю святого, тіло покривалося ранами, а він постійно співав пасхальні піснепіви та закликав мучителів сильніше бити його. Після цього святий мученик вкотре був ув’язнений в темниці, де його морили голодом та спрагою.

Через декілька днів Іоанна знову вивели на неправедний суд і засудили до спалення. Юнак же скований залізними ланцюгами з радістю пішов на смерть та сам увійшов у полум’я.

Проте мучителі вхопили кінець ланцюга і витягнули його звідти. Вони побачили, що юнак прагне згоріти за Христа, і не захотіли, щоб здійснилося його бажання, а тому змінили своє рішення та усікли святому голову.

Тіло ж Іоанна мучителі кинули у вогонь, де від нього уціліли лише декотрі частини кісток. Ці останки святого забрали та з благоговінням зберігали у себе християни.

Добавить комментарий