16 травня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святих мучеників Тимофія і Маври

Святі Тимофій та Мавра постраждали за Христа під час Діоклетіанового гоніння у Фіваїді (області Єгипту), де тоді ігемоном був Арріан. Тимофій народився в поселенні Перапеї і був церковним читцем.

Через двадцять днів після свого одруження з дівицею Маврою він був схоплений та приведений на допит до Арріана. Тут святий сміливо назвав себе християнином і відмовився віддати ігемону свої священні книги.

Тоді розлючений Арріан повелів розжарити гострі залізні палки та вкласти їх у вуха святого. Від цього катування у Тимофія витекли очі, і він повністю втратив зір. Потім мученику поклали в рот шматок дерева, зв’язали позаду руки, і повішали його вниз головою. До шиї ж святого прив’язали важкий камінь.

Муки страждальця були дуже тяжкими, і самі мучителі стали просити ігемона схиляти Тимофія до поклоніння богам не катуванням, а милістю. В цей час Арріан дізнався, що в святого є молода дружина, і повелів привести її.

Коли Мавра предстала перед ігемоном, то він повелів їй одягтися в найкраще вбрання, прикрасити себе та прийти до Тимофія, аби переконати його звершити жертвоприношення. Мавра погодилася і прийшла у світлому вбранні до свого чоловіка. Він же не міг бачити її, але відчував пахощі, що йшли від неї.

Тимофій попросив свого батька – пресвітера Піколпоса, який стояв неподалік, – накинути йому на голову якесь руб’я, аби до нього не доносився аромат, що є джерелом хтивості та супутником диявола.

Коли Мавра почула такі слова свого чоловіка, то запитала, для чого він так її принижує, адже вона далека від того пороку, в якому він її викриває. Тимофій же відповів Маврі, що бачив її своїми духовними очима, коли вона виходила з дому, а поруч з нею – диявола, який схиляв її серце до мирських утіх.

Потім святий став переконувати свою дружину постраждати разом з ним за Христа. Мавра ж, якій було на той час всього 17 років, повідомила Тимофію, що боїться не стерпіти мук. Тоді святий сказав їй уповати на Господа, і помолився за неї Богу.

Після цього Мавра, укріплена Духом Святим, пішла до ігемона та докорила йому за те, що він губить людські душі. Арріан же назвав Тимофія волхвом, який зачарував свою дружину, аби вона не покорялася його повелінням, і став пропонувати Маврі вступити у шлюб із сотником, коли вона овдовіє. Свята ж відповіла, що відреклася від мирської суєти та обручила себе Христу, на Якого й уповає.

Слова Маври розгнівали Арріана, і він повелів вирвати їй волосся. Коли це було зроблено, свята раділа, що таким чином очистилася від гріха, який звершила, прикрашаючи волосся, аби спокусити свого чоловіка.

Після цього Маврі відрізали пальці, але вона не відчула при цьому болю. Потім святу кинули в котел з кип’ятком, проте вона стояла у ньому так, неначе він був наповнений холодною водою. Коли ігемон хотів перевірити, чи дійсно вода гаряча, то попросив мученицю полити йому руку тією водою. Мавра виконала це, і рука ігемона так обпеклася, що з неї злізла шкіра.

Вражений чудом Арріан повелів відпустити святу, але вона не встигла ще й відійти від місця катування, як він покликав її та знову став схиляти до жертвоприношення. Мавра ж була непохитною в вірі, і ігемон повелів розіп’яти її та Тимофія.

Святих розіп’яли на хрестах поруч, і вони дев’ять днів та ночей утішали та укріпляли один одного до звершення подвигу. Наприкінці їхніх страждань сатана намагався спокусити Мавру їжею та питтям, оскільки вона відчувала сильні голод та спрагу. Проте йому це не вдалося.

Тоді мучениці явився світосяйний муж, показав їй Небесні чертоги, приготовані для неї та Тимофія, і повідомив, що вранці Ангели Божі візьмуть їхні чесні душі. Мавра розказала про це видіння своєму чоловіку, і вранці вони дійсно завершили свій мученицький подвиг і віддали душі Господу. Кончина Христових страждальців наступила близько 286 р.

Добавить комментарий