22 травня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святого Миколая Мирлікійського

У 1087 році, коли Візантійською імперією правив Олексій Комнін (1081 – 1118 рр.), а Константинопольським Патріархом був Миколай Грамматік (1084 – 1111 рр.), ізмаїльтяни напали на грецькі землі.

Вони пройшли від Корсуня до Антиохії та Єрусалима. На своєму шляху завойовники палили поселення, грабували майно, вбивали чоловіків, а жінок та дітей брали у полон. Так ізмаїльтяни розорили і Мири-Лікійські – місце архіпастирського служіння та спочивання мощей святителя Миколая Чудотворця.

В цей час у розташованому на півдні Італії місті Барі, що належало тоді германському племені норманів, один христолюбивий пресвітер мав уві сні чудесне видіння. Йому явився святитель Миколай та повелів переказати жителям міста і церковному собору, щоб вони взяли у спустошених Мірах його чесні мощі та перенесли у Барі.

Вранці той пресвітер прокинувся від сну і повідав усім своє видіння. Тоді народ зрадів милості Господній, і у Міри були послані благоговійні мужі за мощами угодника Божого. Вони плили на трьох кораблях і удавали з себе торговців, а тому і навантажили свої кораблі пшеницею.

В Антиохії вони продали пшеницю і дізналися, що венеціанці, які тоді там знаходилися, також хочуть забрати мощі святого. Тому послані мужі поспішили в Мири-Лікійські, увійшли зі зброєю у церкву святителя Миколая, розкопали церковний помост і витягнули раку з мощами Чудотворця, наповнену миром.

Вони вилили миро в посудину, взяли мощі святителя Миколая і відплили з ними у Барі, куди прибули 9 травня у неділю ввечері. Тут весь народ з радістю вийшов назустріч великій святині, що була з честю покладена біля моря у храмі Іоанна Предтечі.

Наступного ж дня, у понеділок, від мощей святого отримали чудесне зцілення 47 болящих, у вівторок – 22, в середу – 29, а в четвер рано-вранці зцілився глухонімий. Тоді святий Миколай явився одному доброчесному монаху і сказав, що він прийшов до них з волі Божої у неділю і вже зцілив 111 чоловік.

Чудеса від мощей святителя не вичерпувалися. Люди приносили йому в дар золото, срібло та дорогоцінний одяг. Тому невдовзі в ім’я Миколая Чудотворця була споруджена прекрасна велика церква, а для його останків скована та позолочена срібна рака.

Заради перенесення мощей святителя з церкви Іоанна Хрестителя у новозбудовану церкву прибув папа Урбан з єпископами та кліром. 9 травня, через три роки після прибуття у Барі, чесні мощі святого були перекладені в нову раку, урочисто перенесені єпископами та вельможами у нову церкву та покладені у вівтарі.

Сюди ж був перенесений і ветхий гроб святого, в який його поклали частину його руки. Народ радів, величав святителя та приклонявся до його мощей. Була влаштована святкова трапеза і роздавалася щедра милостиня бідним. Всі славили Бога.

День перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця урочисто святкується і нині, і, як раніше, нині багато людей отримують чудесну допомогу по молитвах угодника Божого.

Добавить комментарий