25 травня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святителя Германа Константинопольського

Святитель Герман народився в сім’ї патриція в Константинополі. Своє архіпастирське служіння він розпочав з малоазійського міста Кізіка, де був єпископом. В цей час він ревно боровся проти єресі монофелітів, які визнавали в Господі Іісусі Христі тільки одну волю. За це він разом з Константинопольським патріархом Кіром перетерпів вигнання, під час якого святий Кір відійшов до Господа.

За царювання Артемія, названого Анастасієм ІІ, Герман був зведений на патріарший престол. Коли він в сані патріарха, оточений натовпом, вперше входив у храм святої Софії, до нього наблизилася вагітна жінка. Вона попросила святого благословити дитину, зачату в її утробі. Тоді Герман відповів їй: «Нехай Господь благословить тебе молитвами первомученика Стефана».

В цей час з уст святителя виходив вогонь. Невдовзі у тієї жінки народилося дитя чоловічої статі, яке вона й назвала Стефаном. Цей Стефан згодом став монахом і постраждав за шанування ікон від імператора іконоборця Костянтина Копроніма.

Костянтина ж Копроніма у його дитинстві хрестив патріарх Герман. Під час Святого Хрещення Костянтин осквернив купіль гноєм, через що його й прозвали Копронімом, тобто гноєіменним. Тоді патріарх передрік, що він принесе велике зло усій Церкві та проллє багато крові вірних рабів Христових.

Іконоборча єресь стала поширюватися за царювання батька Копроніма – Лева Ісаврянина. Він повелів повсюди викидати з храмів святі ікони, топтати їх ногами та спалювати. Ікони Лев вважав ідолами, а тих, хто їх шанує, – ідолопоклонниками.

Всі зусилля патріарха Германа переконати царя відректися від іконоборчої єресі залишилися марними. Він не раз особисто приходив до імператора, щоб вмовити його припинити злодіяння.

Якось під час зустрічі з царем, святий Герман повідомив йому про пророцтво одного святого мужа, який передрік гоніння на святі ікони. Цей муж сказав, що гоніння наступить в дні царя Конона. Коли ж Герман повідомив імператору Леву це ім’я, то цар сказав, що він при хрещенні був названий Кононом, а Левом став називатися пізніше.

Імператор зненавидів святителя і став шукати нагоди, щоб позбавити його сану, але не як поборника істини, а як крамольника. Для цього він знайшов собі помічника в особі пресвітера Анастасія, учня Германа. Цар пообіцяв йому патріарший престол після вигнання святого.

Герман прозирав злий задум Анастасія та бачив його майбутнє. Одного разу, коли Анастасій наступив на край його одягу, святий сказав йому, щоб він не спішив, бо наступить час, в який його, оточеного натовпом, з криками поведуть на діппін (місце, де в Константинополі влаштовувалися видовища).

Коли святий Герман переконався в тому, що не зможе відвернути царя від єресі, то поклав свій омофор на Престолі у вівтарі і відмовився від святительського сану. Тоді розлючений цар послав воїнів, які побили святого і вигнали з патріаршого дому. Святий же пішов у монастир, де у безмовності прожив решту свого життя. Він помер у 740 р. в 95-річному віці. Всього ж патріарший престол Герман займав 14 років і 5 місяців.

Згодом збулося і пророцтво святого щодо Анастасія, який став патріархом Константинопольським. На Анастасія сильно розгнівався Костянтин Копронім, оскільки той допомагав Артавасду, зятю Лева Ісаврянина, у позбавленні його царського престолу.

Коли через три роки Копронім знову воцарився, то повелів оголити та привселюдно бити Анастасія на місці діппін, а потім посадити задом наперед на віслюка та возити по місту. Однак Копронім не позбавив Анастасія патріаршества, бо не знайшов більш ревного іконоборця, придатного для цього служіння.

Єретик Анастасій протягом 24 років займав патріарший престол, а потім помер від тяжкої хвороби, при якій з його богохульних уст витікав гній.

Святий же Герман, що відомий також як церковний письменник, унаслідував блаженне життя у Царстві Небесному. 

Добавить комментарий