29 травня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мучеників Віта, Модеста ти Крискентії

Мученики Віт, Модест та Кріскентія прийняли смерть за Христа під час гоніння на християн, піднятого нечестивим імператором Діоклетіаном (284 –305 рр.).

Святий Віт був сином знатного вельможі Гіласа, що проживав у Сицилії і сповідував язичницьке нечестя. В дитячому віці Віт увірував в Христа і проводив час у молитві. Якось він почув Божественний Голос, який сказав: «Твоя молитва почута! Я явлю на тобі милість Мою!».

З цього часу по благодаті Божій отрок почав звершувати чудеса. Він зцілював хворих і привів до віри в Істинного Бога багато людей. Коли про це дізнався ігемон Валеріан, то порадив Гіласу відвернути свого сина від Христа. В той самий час імператор Діоклетіан розпочав гоніння на християн, через що міг постраждати не тільки сам Віт, але і його близькі.

Усі спроби Гіласа відвернути Віта від Істинного Бога залишилися марними, і він став бити отрока. Коли ж Валеріан дізнався, що Віт відмовився від поклоніння ідолам, то призвав його на суд. Отрок проявив твердість своєї віри і перед ігемоном, за що знову був битий.

Потім Валеріан захотів збільшити страждання отрока і, віддаючи наказ про посилення катування, простягнув руку. В ту ж мить його рука стала паралізованою. Тоді святий отрок помолився за правителя, і той чудесно зцілився. Після цього Валеріан відпустив Віта, але повелів його батьку обов’язково відвернути свого сина від християнської віри.

Для того, щоб спокусити отрока, Гілас став влаштовувати бенкети і розваги, подавав йому найсмачнішу їжу, оточив його розкішшю та гарними дівицями. Однак святий постійно молився і з Божою допомогою мужньо долав усі спокуси.

Якось Віту явилися Ангели Господні і стали молитися разом з ним. В цей час Гілас увійшов до нього, подивився на Ангелів і одразу осліп. Коли батько пообіцяв відвернутися від ідолопоклонства, отрок зцілив його. Однак той не дотримався своєї обіцянки, зненавидів свого сина і задумав його вбити.

Вихователем Віта був святий Модест, а годувальницею – Кріскентія. Вони сповідували християнську віру і, щоб врятувати отрока, забрали його з дому батьків та перевезли в італійську область Луканію. Тут святий Віт зцілював хворих і навертав язичників до Істинного Бога, через що швидко поширилася слава про нього.

Невдовзі Віт та Модест були приведені на суд до Діоклетіана. Імператор став вмовляти Віта звершити жертвоприношення, однак отрок відмовився від поклоніння ідолам і чудесно зцілив від біснування Діоклетіанового сина.

Тоді за умови відречення від Христа Діоклетіан став обіцяти Віту славу та багатство. Проте отрок не спокусився мирськими благами і був ув’язнений разом з вихователем своїм Модестом. В темниці їм явився Господь Іісус Христос, укріпив їх до звершення подвигу та звільнив від оков.

Діоклетіан же визнав це чудо за чаклунство і повелів кинути Віта в котел з киплячим оловом. Однак отрок нітрохи не постраждав від цього катування і стояв у котлі так, немовби він був наповнений прохолодною водою.

Після цього на святого випустили великого лева, проте лев став покірно лизати йому ноги. Потім Віта і Модеста повішали на стовпах і почали стругати залізними кігтями. В цей час з народного натовпу вийшла Кріскентія, назвала себе християнкою і звинуватила Діоклетіана у жорстокості.

За це її також повішали і стали стругати. Тоді Віт помолився Господу, і раптом почався землетрус, під час якого загинуло багато язичників. Святі ж Віт, Модест та Кріскентія були чудесно перенесені Ангелом в Луканію.

Тут Віт став молити Бога, щоб Він прийняв їхні душі. Тоді пролунав Голос з Небес, який сповістив, що молитва Віта почута. Після цього всі троє мучеників віддали Господу свої душі. Їхня чесна кончина наступила близько 303 року.

Добавить комментарий